Шутнівці
| село Шутнівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020230220071643 |
| Основні дані | |
| Населення | 384 осіб |
| Площа | 0,686 км² |
| Густота населення | 559,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32376 |
| Телефонний код | 380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′50″ пн. ш. 26°37′9″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д. |
| Водойми | р. Смотрич |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Устя |
| Карта | |
  Шутнівці | |
 Шутнівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
За місцевими переказами село Шутнівці отримало свою назву від того, що ця територія, вкрита лісами, слугувала для розважальних зустрічей місцевих поміщиків та містян з Кам'янця-Подільського, які влаштовували тут полювання на звірів і заміський відпочинок.
Село Шутнівці розташоване за 12 км від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями). Річка Смотрич, що омиває нижню частину населеного пункту, створила сприятливі умови і для проживання, і для відпочинку. Власне тому одну з частин Шутнівців колись віддали під будівництво дачного кооперативу.
Місцеві умовно ділять село на чотири кути: гора, долина, дачі та кар'єр.
Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Поселення відоме історичних документах зі другої половини XVII століття та було тісно пов'язане з сусідніми Панівцями.
Свого часу село належало панам: Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, з 1759 року — Стажинським.
Від початку XVIII століття в селі існувала дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 році збудовано й освячено нову церкву — також дерев'яну Преображенську. Дзвіниця біля неї з'явилася у 1828 році, також згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року за переказами місцевих від блискавки. Через рік після пожежі збудували дерев'яну церкву з матеріалів, куплених за 80 карбованців у селі Довжок.
У 1835 році до Шутнівців приєднали частину сусіднього села Панівці, яке було відоме як «Нижні Панівці», але 1881 року Нижні Панівці знову увійшли до складу Пановецького приходу.
У 1881 році під час пожежі церкви вигоріло майже все село. Існує легенда, що нібито місцевий священик хотів перенести храмове свято на інший день, не робочий, натомість блискавка, яка влучила в церкву, стала гнівом Божим, своєрідним покарання за такі вольності.
12 (24) квітня 1888 року закладено новий кам'яний храм, урочисто освячено 13 (25) жовтня 1891 року. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано за кошти довжицької поміщиці, княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Разом з храмом було зведено і кам'яну триярусну дзвіницю. Серед ікон, які Ганна Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У радянські часи церква була зачинена, а в часи войовничого атеїзму двіницю та ікону було знищено. За часів незалежної України заново написана копія ікони й 14 травня 2006 року повернена у Свято-Григоріївську церкву завдяки пожертвам кам'янчанина Віктора Миронюка.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село тривалий час було окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали геноциду та репресій.
У 1932—1933 роках селяни зазнали сталінського голодомору.
У 1946—1947 роках, по завершенню Другої світової війни, мешканці села вчергове зазнали голодомор.
З 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року, шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади[1]. Об'єднання в громаду мало на меті створювати умови для формування ефективної й відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
За переписом 2001 року населення села складало 384 особи.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 379 | 98.7% |
| російська | 5 | 1.3% |
| Усього | 384 | 100% |
Шутнівці повністю газифіковані. Функціонує амбулаторія. Приміщення школи після її закриття розділили навпіл. Частина залишилася за клубом та бібліотекою, а частину віддали в оренду.
- ПП «Астарта-2005», засноване в Шутнівцях у лютому 2005 року.
- Комбікормовий завод.
- Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дари Поділля» (аграрії орендують шутнівецькі землі).
Село має аматорську футбольну команду «Астра» (Шутнівці), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу[3].
- Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
- Ірха Василь Іванович — хоровий диригент, педагог, Заслужений працівник культури України, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік Української академії наук.
- Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа з п'яти поселень, фундаторка нової будівлі церкви у селі Шутнівці.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Свято-Григорівська церква -
Річка Смотрич
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Чемпіонат Кам'янець-Подільського району з футболу.
