Шумерограма
Шумерограма — термін на позначення використання клинописного знаку (або групи знаків) шумерської мови у якості ідеограми чи логограми в інших мовах, наприклад в аккадській, еблаїтській, угаритській та хетській[1][2]. Шумерограми з'являлися у більшості клинописних мов, як результат адаптації шумерського клинопису до інших мов, і для кожної мови мали свої характерні риси як у вимові, так і у використанні[3].
Наприкінці третього ранньодинастичного періоду на території Межиріччя постала нова аккадська держава на чолі із Саргоном Аккадським[4]. Аккадці, які були семітським племенем і на той час осіли в деяких шумерських містах, завойовали більшість шумерських територій і взяли їх під свій адміністративний контроль[4]. Під час правління Саргона аккадська мова стає новою офіційною мовою[4], нею пишуть офіційні документи та релігійні тексти. Проте в аккадської мови не було своєї писемності, тому її створюють на основі шумерського клинопису[5]. Не зважаючи на просування аккадської мови, шумерська залишалася панівною і більшість писарів вчили аккадську вже як другу мову[5], що призводило до великої кількості помилок і появи шумерограм[6]. Вони не тільки полегшували написання, а й з часом стали індикатором освіченості[7], а сама шумерська мова ще довго залишалася мовою науки та освіти[8].
У сучасній ассирології, під час транслітерації шумерограм, їх прийнято позначати великими латинськими літерами, відповідно до їх шумерської вимови[5]. Наприклад, шумерограма 𒀭 (шум. ān, дос. «небо»), що використовується в аккадському слові 𒀭𒌑 (аккад. šamû, дос. «небеса»), при транслітерації позначатимуть як AN[5].
Зазвичай шумерограми не читалися, а використовувалися як детермінативи[5], тобто позначали певну категорію слова. Наприклад, шумерограма 𒁹 (шум. diš, дос. «один») в хетській мові позначала, що наступне слово – чоловіче ім'я[9].
Якщо шумерограми читалися (не позначали категорію, а радше значення), то вони читалися не шумерською, а мали своє прочитання в кожній із мов[9]. Із часом, шумерограми могли використовуватися на позначення деяких складів, які не відповідали їх початковим прочитанням. Наприклад, знак 𒀖 (шум. ab, дос. «корова») візуально нагадував морду корови, тому почав позначати склад līt, бо в аккадській мові корова була lītum[10].
| 𒈗 | 𒉿𒀀𒄠 | 𒅖𒆪𒉆 |
|---|---|---|
| šarrum | piam | iškunam |
| король дав мені наказ | ||
Так як 𒈗 – це шумерограма на позначення короля, аккадець впізнав би її та прочитав як šarrum, але в транслітерації її можуть записати як LUGAL[12].
- ↑ Civilizations of the ancient Near East. 3. New York, NY: Scribner. 1995. ISBN 978-0-684-19722-7.
- ↑ Elkins, James (2018). The Domain of Images. Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-8724-8.
- ↑ Coulmas, Florian (1997). The writing systems of the world. The language library (вид. Repr). Oxford: Blackwell. ISBN 978-0-631-18028-9.
- ↑ а б в Radner, Karen; Moeller, Nadine; Potts, Daniel T. (2020). The Oxford history of the ancient Near East. New York (N.Y.): Oxford University Press. ISBN 978-0-19-068785-4.
- ↑ а б в г д Vita, Juan-Pablo, ред. (2021). History of the Akkadian language. Handbook of Oriental studies = Handbuch der Orientalistik : Section one. The Near and Middle East. Leiden ; Boston: Brill. ISBN 978-90-04-44520-8.
- ↑ Sanders, Seth Larkin (2007). Margins of writing, origins of cultures. Oriental institute seminars. Chicago (Ill.): The Oriental Institute of the University of Chicago. ISBN 978-1-885923-39-4.
- ↑ Dalby, Andrew (1998). Dictionary of languages: the definitive reference to more than 400 languages. New York: Columbia University Press. ISBN 978-1-4081-0214-5.
- ↑ Gueudet, Ghislaine; Pepin, Birgit (2019). The 'Resource' Approach to Mathematics Education. Advances in Mathematics Education Ser. Cham: Springer International Publishing AG. ISBN 978-3-030-20392-4.
- ↑ а б Labruto, Fausto (2023). The quest for the Hittites: uncovering a forgotten civilization. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers. ISBN 978-1-4766-9239-5.
- ↑ Senner, Wayne M., ред. (1991). The origins of writing (вид. 1. paperback ed). Lincoln [Neb.] London: University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-4202-9.
- ↑ Huehnergard, John (2011). A grammar of Akkadian. Harvard Semitic series (вид. 3rd ed). Winona Lake, Ind: Eisenbrauns. ISBN 978-1-57506-941-8.
- ↑ Houston, Stephen D., ред. (2008). The first writing: script invention as history and process (вид. 1. paperback ed). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83861-0.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |