Перейти до вмісту

Шувалова Ірина Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ірина Леонідівна Шувалова
Народилася13 березня 1986(1986-03-13) (38 років)
м. Київ, Україна
Країна Україна
Діяльністьпоетеса, перекладачка
Alma materфілософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київський інститут перекладачів, Кембриджський університет і Дартмутський коледж
Мова творівукраїнська
Magnum opus«Ран» (2011), «Ос» (2014), «Аз» (2014)
Преміїперша премія літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2010); українсько-німецька премія імені Олеся Гончара (2011), Joseph Brodsky / Stephen Spender Prize (2011), Fulbright Scholarship (2013), Gates Scholarship (2016)
Сайт: irynashuvalova.com
CMNS: Шувалова Ірина Леонідівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шувалова.

Шува́лова Іри́на Леоні́дівна (13 березня 1986, Київ) — українська поетеса, перекладачка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в місті Києві 13 березня 1986 року.

2008 року з відзнакою закінчила філософський факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Здобула другу вищу освіту за спеціальністю «переклад» у Київському інституті перекладачів при НАН України (випуск 2012 року), захистивши дипломну роботу за перекладами поезії Теда Г'юза.

2013 року Ірина Шувалова стала стипендіаткою програми Фулбрайт і вирушила на навчання до США, де 2014 року здобула ступінь магістра з порівняльного літературознавства у Дартмутському коледжі.

З осені 2016 року розпочинає навчання в аспірантурі Кембриджського університету за напрямком «славістика» як стипендіатка програми Ґейтс Кембридж.

В Кембриджі Шувалова викладає курс української мови на факультеті славістики.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Ірина Шувалова є авторкою низки поетичних збірок:

  • «Ран» (Київ: Смолоскип, 2011),
  • «Ос» (Київ: Смолоскип, 2014),
  • «Аз» (Київ: Електрокнига, 2014),
  • «каміньсадліс» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2020)[1]
  • Кінечні пісні (Львів: Видавництво Старого Лева, 2024)[2]

Її вірші широко друкувалися в українській періодиці. Їх перекладено вісьмома мовами: англійською, болгарською, грецькою, німецькою, польською, російською, французькою та чеською.

Перекладні добірки її поезій виходили друком у журналах Modern Poetry in Translation (2017), The Wolf (2017), Podium Literatur (2016), Plav. Měsíčník pro světovou literaturu (2014), Radar (2010), International Poetry Review. Special Issue: Twenty-Five Years of Ukrainian Poetry: (1985—2010): New Voices with a Freedom to Create (див. «Ukrainian Poetry in Translation», «Bilingual Ukrainian issue of International Poetry Review») (2010) та Catch-Up (2011). Крім того, її твори входили до складу антологій AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia (2011), Нова украинска поезия (2012) та Clarinettes solaires: Anthologie de la poésie ukrainienne (2013).

Також публіцистичні дописи поетеси з'являлися на сторінках часопису «Критика» та на блоґу ресурсу Poetry International.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Творчість Ірини Шувалової відзначено численними преміями та нагородами, зокрема:

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шувалова Ірина Леонідівна
  1. ↑ каміньсадліс. Читомо (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  2. ↑ Кінечні пісні. Ірина Шувалова. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шувалова_Ірина_Леонідівна&oldid=43205552