Перейти до вмісту

Шоломіцькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шоломіцькі
Гіпоцентавр[1][2]
Опис герба: В центрі синього щита образ срібного коня на зеленій траві, у якого голова, груди і руки людини: замість хвоста — паща дракона, якого вражає стріла, випущена з лука руками самої ж тварини. Клейнод: три страусині пера. Намет синій, підбитий сріблом.

Території: Пінський повіт

Шоломіцькі[a] гербу Гіпоцентавр (пол. Szołomicki, біл. Шаламіцкі) — пінський шляхетський рід.

Походження

[ред. | ред. код]

Належали до зем'ян. Родовим гніздом було село Шоломичі[be] Пінського повіту.

В 1572 р. Григорій Шоломіцький також став власником земель в Вилазах.[3] В кінці XVIII — на початку XIX ст. одна з гілок переселилась в Київську губернію.[4][5]

Вихідці з роду обіймали різні посади в Пінському повіті: Криштоф Шоломіцький до 1685 р. був пінським обозним[6], Стефан Шоломіцький з 1700 р. був пінський стражником[6], а Самуель в 1717 р. був панцирним товаришем.[3] Також імовірно що до цього роду належав пінський крайчий Димітр.[6]

Після поділів Речі Посполитої рід був визнаний в дворянські гідності, і надалі внесений в родовідні книги Мінської губернії.[7][8]

Відомі представники

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Іноді також Шоломицькі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Odwiedzamy Powstańców Styczniowych ziemi pińskiej
  2. Obchody 158. rocznicy wybuchu Powstania Styczniowego na Ziemi Brzeskiej
  3. а б В.Л. Вярэніч. Палескі архіў. Пад навуковай рэдакцыяй Фёдара Клімчука, Эльжбеты Смулковай і Анны Энгелькінг. — Мінск: Выдавец ІП Вараксін, 2009. — 692 с.
  4. ДАКО ф. 782 о. 1 спр. 13380 — 13340
  5. ДАКО ф. 280 о. 2 спр. 415
  6. а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: spisy. T. 8, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XVI-XVIII wiek
  7. ШАЛАМІЦКІ гэрбу «Кітаўрус»
  8. S. Dumin, S. Górzyński. Spis szlachty wylegitymowanej w guberniach grodzieńskiej, mińskiej, mohylewskiej, smoleńskiej i witebskiej. — Warzsawa: DiG, 1993. — стор. 123-156
  9. Feodor Szołomicki
  10. ФІЛОЛОГИ ВИШУ ПОВЕРТАЮТЬ СУСПІЛЬСТВУ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ФЕДОРА ОДРАЧА

Література

[ред. | ред. код]