Координати: 50°26′49.33″ пн. ш. 30°32′11.64″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667
Очікує на перевірку

Шовковична вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Шовковична вулиця.
Шовковична вулиця
Київ
МісцевістьЛипки
РайонПечерський
Колишні назви
вул. Левашовська, вул. Лібкнехта, вул. Карла Лібкнехта, Горст Вессельштрасе
Загальні відомості
Протяжність1,2 км
Координати початку50°26′49.33″ пн. ш. 30°32′11.64″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667
Координати кінця50°26′20.74″ пн. ш. 30°31′31.63″ сх. д. / 50.4390944° пн. ш. 30.5254528° сх. д. / 50.4390944; 30.5254528
поштові індекси01004, 01008, 01021, 01024, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро «Палац спорту»
 «Хрещатик»
АвтобусиА 24, 62 (на початку), 55 (у кінці)
ТролейбусиТр 14, 15 (у кінці)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиШоколадний будиночок, будинок Ікскюль-Гільденбанда
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11908
У проєкті OpenStreetMapr372705
Мапа
Мапа
CMNS: Шовковична вулиця у Вікісховищі

Шовкови́чна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Простягається від вулиці Михайла Грушевського до вулиць Мечникова і Басейної.

Прилучаються вулиці Інститутська, Липський провулок, вулиці Пилипа Орлика, Лютеранська, Академіка Богомольця, провулок Івана Козловського і вулиця Дарвіна.

До середини 1970-х років до Шовковичної вулиці прилучалася також вулиця Кропивницького (скорочена у зв'язку зі знесенням старої забудови на Шовковичній вулиці).

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця відома з кінця XVIII століття як Аптекарська — тут, на розі з Олександрівською вулицею (сучасна вулиця Грушевського), розташовувалася одна з перших київських аптек. Повністю вулицю прокладено у 1830-х роках, під час заселення району Липки. Назва Шовковична вперше згадується у 1834 році, походить від шовковичного саду, територією якого прокладена вулиця (сад ліквідовано у 1835 році). Тоді ж існувала паралельна назва вулиці — Левашовська, на честь київського генерал-губернатора у 1834—1837 роках графа Василя Левашова, який реалізував планування Липок. У 1869 році назву Левашовська було офіційно затверджено[1].

З 1919 року — вулиця Лібкнехта[2][3] або вулиця Карла Лібкнехта, на честь діяча німецького і міжнародного комуністичного руху Карла Лібкнехта (останню назву підтверджено 1944 року[4]). Під час німецької окупації у 1941—1943 роках вулиця мала назву Горст Вессельштрассе (нім. Horst Wessel Str.), на честь Горста Весселя[5].

У 1993 році[6] вулиці повернуто історичну назву — Шовковична.

Особистості

[ред. | ред. код]

У будинку № 8-10 у різні роки мешкали радянський державний діяч Дмитро Мануїльський, письменники Ванда Василевська, Олександр Корнійчук, кінорежисер Олександр Довженко, композитор Пилип Козицький, художник Олександр Пащенко.

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]

Будинки № 3, 5, 7, 30/35, 39/1 (корпуси Свято-Михайлівської лікарні) споруджені в другій половині XIX — першій третині XX століття.

Забудова на Шовковичній вулиці

[ред. | ред. код]

У середині XIX ст. забудова вулиці мала садибно-особняковий характер, ця особливість зберігалася майже до середини 30-х років XX ст. Тут містився губернаторський палац Київської, Волинської та Подільської губерній, де мешкали всі генерал-губернатори. У першій половині XIX ст. на вулиці мали садиби головним чином представники аристократичних родин - Одоєвські, Трубецькі та колишньої козацької старшини - Туманські, Санковські, Константиновичі, Сулими. В кінці XIX ст. великі садиби почали продавати, на вулиці стали оселятися київські 1-ї гільдії купці, власники цукрових заводів, члени київських банків. У 10-х рр. XX ст. додалося відразу декілька багатоповерхових прибуткових будинків за номерами 3, 16, 30, 36/7. Власники цих будинків акцентували своє соціальне становите розміщенням на фасадах родових гербів[9].

  • Будинок №3;
    Будинок №3;
  • Будинок № 14
    Будинок № 14
  • Будинок № 15/1
    Будинок № 15/1
  • Будинок № 19
    Будинок № 19
  • Будинок № 32/34
    Будинок № 32/34
  • Будинок № 36
    Будинок № 36
  • Будинок № 40/7
    Будинок № 40/7

Анотаційні дошки

[ред. | ред. код]
  • Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 36/7 (демонтовано 2016 року)
    Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 36/7 (демонтовано 2016 року)
  • Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 52/23 (демонтовано 2016 року)
    Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 52/23 (демонтовано 2016 року)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. ↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  4. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  6. ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  7. ↑ Музей сиру, Київ. itinery.com.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  8. ↑ Друг О., Томазов В. Київ, Шовковична, 19: Історія одного будинку [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.

Джерела

[ред. | ред. код]
Шовковична вулиця
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Київ»
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Посилання

[ред. | ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шовковична_вулиця_(Київ)&oldid=42418990