Шквор Максиміліан Антонович
| Шквор Максиміліан Антонович | |
|---|---|
| Maximilian Škvor | |
| Псевдо | Шквор Макс Антонович |
| Народився | 27 липня 1877 Ледеч-над-Сазавою, Край Височина, Чехія |
| Помер | 18 липня 1947 (69 років) Брно |
| Країна |  Чехословаччина |
| Національність | чех |
| Діяльність | віолончеліст, педагог |
| Відомий завдяки | викладач Музичної школи М. Тутковського, професор Консерваторії Брно |
| Alma mater | Празька консерваторія (1896) |
| Вчителі | Hanuš Wihand[[:cs:Encyklopedie_dějin_města_Brna|Encyklopedie_dějin_města_Brna]] |
| У шлюбі з | Агнеса Фаллада — арфістка, педагог |
Шквор Максиміліа́н (Макс) Анто́нович (чеськ. Maximilian Škvor, 27 липня 1877, Ледеч-над-Сазавою — † 18 липня 1947, Брно) — чеський віолончеліст, учасник «Празького квартету», викладач Музичної школи Миколи Тутковського (1906-1919) у Києві. Згодом професор Консерваторії у Брно. Чоловік Агнеси Фаллади.[2]
1896 закінчив Празьку консерваторію (учень Гануша Вігана).[3]
У 1900—1901 грав в оркестрі театру у Львові.
З 1901 працював концертмейстером у Чеській філармонії.
1907 — перший віолончеліст у київському оперному оркестрі, соліст літніх концертів «Купецького клубу», вчитель у Музичній школі М. Тутковського.
Виконував, серед іншого, у концертах численні попурі (зокрема попурі на народні слов'янські мелодії), додаючи до них оркестровий супровід замість фортепіанної партії.
У Києві працював до 1919. Гастролював у різних містах України на початку ХХ століття.
Згодом — професор Консерваторії Брно, в якій працював у 1920—1939 роках.[4]
У літньому віці виступав спочатку у тріо, а пізніше в квартеті Брно.
Пішов з життя 18 липня 1947 в Брно.[5]
- [[:cs:Encyklopedie_dějin_města_Brna|Encyklopedie_dějin_města_Brna]]
- Postup při vyučování hře na violoncello: Pro učitele i žáka / Max Škvor. — Brno: Edice Pazdírkovy, 1921.(чес.)
- Культура України: збірник статей. Вип. 13-15. — К.: КДІК, 2004. — С. 198
- Violoncellisté na strunné katedře HF JAMU. — Brno, 2013(чес.)