Шимон Ашкеназі

Шимон Ашкеназі
Народився	28 грудня 1866(1866-12-28)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] або 28 грудня 1865(1865-12-28) Завихост, Сандомирський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща-2">[2]
Помер	22 червня 1935(1935-06-22)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] Варшава, Польська Республіка[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]
Поховання	Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна	Польща
Національність	єврей
Діяльність	дипломат, історик, науково-педагогічний працівник, письменник, політик
Alma mater	Геттінгенський університет Варшавський університет
Галузь	історія
Заклад	Варшавський університет ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор
Членство	Польська академія знань
Нагороди
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Шимон Ашкеназі у Вікісховищі

Шимо́н Ашкена́зі (пол. Szymon Askenazy; (28 грудня 1866(1866-12-28) або 28 грудня 1865(1865-12-28), Завихост, Свентокшиське воєводство — 22 червня 1935(1935-06-22), Варшава) — польський історик, дипломат. Творець львівської школи польських істориків («школи Ашкеназі»). Представник Польщі у Лізі Націй.

З життєпису

Народився у містечку Завихост біля Сандомира. Його батьки, Регіна і Вольф, були багатими купцями. Ашкеназі був нащадком давнього єврейського роду, який протягом багатьох століть мешкав у Польщі й був славний лікарями (серед них лікар Сигізмунда Августа) і рабинами.

Навесні 1883 року, отримавши атестат зрілості із золотою медаллю в II Варшавській гімназії, вступив, за рекомендацією свого батька, на Юридичний факультет Варшавського університету, який закінчив у 1887 році. Після завершення навчання він проходив дворічну судову практику, але так і не пов'язав свою подальшу діяльність з юридичною практикою. Відповідно до своїх захоплень, підбадьорений Адольфом Павіньским, продовжив навчання за історичним напрямом в Німеччині, в Геттінгенському університеті Навчання в Геттінгені закінчив отриманням докторського вченого ступеня за захист праці: «Die Letzte Polnische Koenigswahl» (1894 р.).

З 1890 року за сприяння свого товариша Тадеуша Корзона став автором статей у Великій ілюстрованій енциклопедії. Однак, переважно Ашкеназі у цей час займається написанням своєї праці «Польсько-прусський союз» (пол. Przymierze polsko-pruskie), яка друкувалось частинами у виданні «Biblioteka Warszawska», а в подальшому витримала 3 перевидання у 1900, 1901 та 1918 роках. Заходи щодо габілітації в Львівському університеті, завдяки підтримці медієвіста Тадеуша Войцеховського, «червоного князя» Адама Сапіги та багатого галицького землянина Карла Лянцкоронського, не зустріли перепон і в 1897 році він був переведений.

У 1902–1914 роках — професор Львівського університету, з 1928 — почесний професор Варшавського університету, з 1909 — член Польської академії знань, з 1924 — почесний член Польського історичного товариства.

Спеціалізувався у галузі політичної історії Польщі XIX–XX століть (залишаючи поза увагою економічні проблеми): «Князь Юзеф Понятовський» (1905), «Росія — Польща. 1815–1830» (1929) та інші. Вів гостру полеміку з представниками краківської історичної школи, боровся з їх песимізмом у поглядах на історію Польщі, засуджував політичне угодовство. Пробуджував незалежницькі настрої серед польського суспільства. Виступав за приєднання Східної Галичини до Польщі, проти державної незалежності України. Творець львівської школи польських істориків — «школи Ашкеназі», з якої вийшло кілька відомих учених: Н. Гонсяровська-Грабовська, Владислав Конопчинський, Маріан Кукель, Ян Рутковський, М. Сокольницький та інші.

У 1920–1923-х — представник Польщі у Лізі Націй. За політичними поглядами був близький до Юзефа Пілсудського.

Твори

• Ministeryum Wielhorskiego 1815—1816: dodatek 1812—1813–1814 [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1898)
• Wczasy historyczne Tom 1 [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] (1902) Tom 2 [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] (1904)
• Sto lat zarządu w Królestwie Polskiem : 1800—1900 [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1903)
• Uniwersytet Warszawski [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1905)
• Rosya — Polska, 1815—1830 (1907)
• Łukasiński Tom 1 [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1908) Tom 2 [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1908)
• Dwa stulecia: XVIII i XIX: badania i przyczynki Tom 1 [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1901) Tom 2 [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1910)
• Царство Польское. 1815—1830 гг. [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.] (1915)
• Przymierze polsko-pruskie [Архівовано 10 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1918)
• Napoleon a Polska Tom 1 (1918) Tom 2 (1918) Tom 3 (1919)
• Nauka uniwersytecka a kolejność studjów w uniwersyteckiej nauce prawa [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1921)
• Książę Józef Poniatowski 1763—1813 [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1922)
• Gdańsk a Polska [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1923)
• Uwagi [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1924)
• Szkice i portrety [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] (1937)

Література

• Р. М. Шуст Аскеназі Шимон // ЕСУ
• Barycz H. Na przełiomie dwóch stuleci. Z dziejów polskiej humanistyki w dobie Młodej Polski. — Wrocław, 1977. — 332 s. (пол.)
• Dutkiewicz J. Szymon Askenazy i jego szkoła. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1958. — 249 s. (пол.)
• Zahorski A. Szymon Aszkenazy // Historycy warszawscy ostatnich dwóch stuleci. Praca zbiorowa. — Warszawa: Czytelnik, 1986. — 495 s. — ISBN 83-07-01055-1. (пол.)

Посилання

• Аскеназі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• www.history.org.ua

Примітки

_1-1">^б [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/130101370/_Record_#130101370]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]