Шибене
| село Шибене | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський |
| Тер. громада | Бородянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080030310039158 |
| Облікова картка | Шибене |
| Основні дані | |
| Населення | 1500 |
| Площа | 31,77 км² |
| Густота населення | 47,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07812 |
| Телефонний код | 380 4577 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°43′43″ пн. ш. 29°59′57″ сх. д. / 50.72861° пн. ш. 29.99917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
138 м |
| Водойми | р. Журавка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07812, с. Шибене, вул. Кооперативна, 25в |
| Карта | |
  Шибене | |
 Шибене | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ши́бене — село в Україні, в Бучанському районі Київської області. Населення становить 874 особи. Входить до складу Бородянської селищної громади.
В селі працює школа, дитячий садок «Зернятко», клуб, а також декілька магазинів.
На сході від села річка Савинка впадає у Здвиж.
Селом протікає річка Журавка, ліва притока Здвижу.
Одна з версій свідчить, що назва села походить від імені пана Шибенського, який проживав на цій території.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бородянської волості Київського повіту Київської губернії мешкало 929 осіб, налічувалось 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, смоляний завод[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1469 осіб (728 чоловічої статі та 741 — жіночої), з яких 1385 — православної віри[2].
Покровська церква була збудована 1846 року І. В. Голубовським з дерева. До парафії належали села Берестянка, Мирча, Небрат та Оцитель. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Шибене (приписні сс.* Берестянка, Мирча, Небрат, Оцитель, Красний Ріг, Михайленків Хутір, х. Коблище, Грабок) Київського воєв., з 1797 р., ХІХ ст. - Бородянської волості Київського пов. і губ. зберігаються в ЦДІАК України. https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/shyb_001.xml [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сидоренко Петро Іванович — Герой Радянського Союзу.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
