Шарль Ніколя Бодіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Ніколя Бодіо
фр. Charles Baudiot
Народився29 березня 1773(1773-03-29)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]International_Music_Score_Library_Project_—_2006.[[d:Track:Q523660]]-2">[2]
Нансі
Помер26 вересня 1849(1849-09-26)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]International_Music_Score_Library_Project_—_2006.[[d:Track:Q523660]]-2">[2] (76 років)
Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез[[:d:Q13413705|Moiroux J.]]_[http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6423517n_Le_cimetière_du_Père-Lachaise]_—_[[:Париж|Paris]]:_1908._—_P. 61.[[d:Track:Q13413655]][[d:Track:Q13413705]][[d:Track:Q90]]-3">[3] і Grave of Baudiotd
Країна Франція
Діяльністьвіолончеліст, композитор, музичний педагог
Alma materВища національна консерваторія музики і танцюd
ВчителіЖан-Батист-Еме Жозеф Жансон
Відомі учніLouis-Pierre Norblind
Знання мовфранцузька[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb148289796_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4]
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Напрямоккласична музика

Шарль Ніколя Бодіо (фр. Charles Nicolas Baudiot; 29 березня 1773, Нансі — 26 вересня 1849, Париж) — французький віолончеліст і педагог.

Закінчив Паризьку консерваторію у Жозефа Жансона, надалі викладав в цьому закладі. З 1816 р. грав у королівському оркестрі. В 1805 р. разом з Жаном Анрі Левассером опублікував підручник гри на віолончелі, що включав окремий розділ, присвячений проблемам акомпанування на цьому інструменті (фр. Methode de Violoncelle et de Basse d'Accompagnement), — ця книга була прийнята як офіційний навчальний посібник консерваторії; у 1826 році випустив нову, власну версію підручника.

Інструмент роботи Страдіварі, на якому грав Бодіо, отримав його ім'я і надалі був одним з основних інструментів Григорія П'ятигорського, який у своїй автобіографічній книзі, виключно високо оцінюючи достоїнства інструменту, розповідає й анекдотичний епізод з біографії Бодіо, який, виступаючи у другому відділенні концерту, не поцікавився програмою першого і почав виконувати у власному перекладенні для віолончелі та фортепіано ту ж симфонію Йозефа Гайдна, яка щойно прозвучала у виконанні оркестру[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-2">в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • International_Music_Score_Library_Project_—_2006.[[d:Track:Q523660]]
  • _2-0">а International_Music_Score_Library_Project_—_2006.[[d:Track:Q523660]]
    _2-1">б International_Music_Score_Library_Project_—_2006.[[d:Track:Q523660]]