Перейти до вмісту

Чагарі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Чагарі
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Васильковецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060090090042630
Облікова картка Чагарі 
Основні дані
Засноване 1802
Населення 260 (2017)[1]
Площа 1.02 км²
Поштовий індекс 48271
Телефонний код 380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°06′12″ пн. ш. 25°58′18″ сх. д.H G O
Водойми Нічлава
Найближча залізнична станція Копичинці
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54
Карта
Чагарі. Карта розташування: Україна
Чагарі
Чагарі
Чагарі. Карта розташування: Тернопільська область
Чагарі
Чагарі
Мапа
Мапа

CMNS: Чагарі у Вікісховищі

Церква Святого Великомученика Димитрія (1993р.)

Чагарі́ — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Нічлава (ліва притока р. Дністер), за 21 км від районного центру і 6 км від найближчої залізничної станції Копичинці. Через Чагарі пролягає автошлях Гусятин–Копичинці.

Територія — 1,02 кв. км. Дворів — 80 (2017)[1].

У селі є чотири вулиці Коцюбинська, Долина, Центральна та Зелена[1].

Адміністративне підпорядкування

[ред. | ред. код]

Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Заліщицький округ (циркул), із 1816 р. — Чортківський). Протягом 1863–1914 рр. — Гусятинського повіту.

У листопаді 1918 р. в Чагарях проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. 1921–1939 рр. село — Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. У міжвоєнний період в Чагарях поселялися селяни-колоністи з Польщі, тому тут переважало польське населення.

Після 17 вересня 1939 р. у Чагарях встановлена радянська влада. У 1940 р. поселенню надано статус хутора Баворівщинської сільської ради; до травня 1963 р. належало до Копичинецького району. Із травня 1963 р. до січня 1965 р. Чагарі — Чортківського району; 1965—2020 — Гусятинського району; від 2020 — Чортківського.

До 2016 року підпорядковувалося Коцюбинській сільській раді. Від грудня 2016 до 2020 року — у складі Коцюбинської громади. Від 2020 — підпорядковується Васильковецькій громаді.

Топоніміка

[ред. | ред. код]

Назва села походить від місцевості, що заросла кущами і чагарниками, на місці вирубаного лісу.

Історія

[ред. | ред. код]

У Чагарях не було ні церкви, ні кладовища, тому місцеві жителі ходили на богослужіння до сусідніх сіл Коцюбинці й Кабівці (нині належать до м. Копичинці), для поховань використовували тамтешні цвинтарі.

Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинули Петро Савка (1910–1945) та Йосип Семчишин (1919–1944).

Серед учасників ОУН і УПА — П. Бейзор («Вівчар»), К. Грицько, С. Грицько, Г. Касіч («Кравець»), М. Левицький, М. Луків, П. Олійник та інші. У 1945 р. з хутора виселені польські родини, на їхнє місце приїхали українські сім’ї, депортовані з території Польщі. У 1952 р. мала за мету переселити всіх жителів до Миколаївської області, але цей план не вдався.

Також відомо що 2 особи які проживають у Чагарях беруть участь у українсько-російській війні. Петро Рогатин та Ігор Торконяк «КОРАБЕЛЬ». Петра мобілізували ще у 2015 який досі на фронті. Ігор був призваний на весні 2021 року на строкову службу на яку пішов добровільно після повномасштабного вторгнення підписав контракт та виконував задачі у найгарячіших точках України.

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610267, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі є церква святого великомученика Димитрія (1993; мурована).

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • пам'ятний знак Ангелу, як символу перемоги добра над злом;
  • два скульптурних знаки при в'їздах у Чагарі (скульптор О. Степанов).[4]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
Місцевий став

Діяли філії товариств «Просвіта» (1937), «Луг», «Союз Українок», «Zwiazek Szlachty Zagrodowej» (1937), «Towarzyztwo Rolnicze» (1925) і кооператива, які з встановленням радянської влади припинили свою діяльність[5].

За сприяння і фінансової підтримки М. Мацієвського у 2002 р. село газифіковане, в 2007—2009 рр. відновлено вуличне освітлення,.

Працюють клуб, торговий заклад.

У Чагарях проводять щорічні фольклорні свята за участю провідних митців України

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення, чол.
1949 1952 2007 2014
273 200 263 250

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 274 99.28%
російська 1 0.36%
вірменська 1 0.36%
Усього 276 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Михайло Мацієвський (нар. 1957) — музикант, співак, меценат, голова правління житловобудівельної компанії «Митець» (м. Київ).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Гринюка Б. Історична топоніміка села Чагарі та його околиць // Подільський регіон: виклики ХХІ століття (географічні аспекти): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 25 квітня 2017 р.). — Тернопіль: Крок, 2017. — С. 48–55.
  2. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  4. Тернопільська область відтепер має свій Діснейленд (укр.), процитовано 26 грудня 2022
  5. Гринюка Б. Діяльність товариств «Просвіта», «Towarzyztwo Rolnicze», «Związek Szlachty Zagrodowej» у селі Чагарі в міжвоєнний період // Еволюція національного світобачення українців на зламі тисячоліть: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 13 квітня 2017 року). — Тернопіль, 2017. — С. 15–19.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]