Центр сучасного мистецтва (Цинциннаті)
| Центр сучасного мистецтва | |
|---|---|
 | |
| 39°06′10″ пн. ш. 84°30′44″ зх. д. / 39.1029° пн. ш. 84.5122° зх. д. | |
| Тип | contemporary arts centredarchINFORM |
| Країна |  США |
| Розташування | Rosenthal Center for Contemporary Artd |
| Адреса | Цинциннаті |
| Засновано | 1939 |
| Сайт | contemporaryartscenter.org |
  Центр сучасного мистецтва (Цинциннаті) (США) | |
 | |
 Центр сучасного мистецтва у Вікісховищі | |
Центр сучасного мистецтва (англ. Contemporary Arts Center, скор. CAC) — художній музей сучасного мистецтва в Цинциннаті (штат Огайо).
Центр насправді є скоріше художньою галереєю, ніж справжнім музеєм, оскільки в нього немає постійної колекції, і його місія полягає у проведенні експозицій нових робіт сучасних художників у живописі, скульптурі, фотографії, архітектурі, перформансі та нових медіа, яка висловлена у девізі: «The art of the last five minutes» .
Був заснований в 1939 році Бетті Поллак Раух, Пеггі Френк Кроуфорд і Рітою Рентшлер Кушман як «Товариство сучасного мистецтва»[4]. Ці три жінки змогли зібрати достатньо коштів за рахунок пожертвувань, щоб виставити твори сучасного мистецтва у Художньому музеї Цинциннаті. Найперша виставка товариства під назвою «Modern Painting from Cincinnati Collections» відкрилася в грудні того ж року.
У 1954 році «Товариство сучасного мистецтва» змінило свою назву на сучасну — «Центр сучасного мистецтва». Зміна назви співпала зі створенням двох постійних галерей, які були реконструйовані в Художньому музеї Цинциннаті Карлом Штраусом (Carl Strauss) та Реєм Роушем (Ray Roush) і представляли собою площі приблизно по 900 квадратних футів кожна і мали тимчасові рухливі настінні покриття. Багато робіт місцевих майстрів були показані в цьому просторі, у тому числі ті, що зараз зберігаються в колекції Мері Е. Джонстон Художнього музею Цинциннаті[5].
Під час будівництва у Художньому музеї Цинциннаті крила «Emery Wing» туди переїхав Центр сучасного мистецтва. Але з необхідністю розширення центр переїхав у 1962 році і тимчасово оселився в Художньому музеї Тафта[en] і в будівлі Carew Tower[en]. В 1964 році центр зайняв четвертий поверх будівлі «Women's Exchange building», де залишався протягом шести наступних років. У 1970 році Центр сучасного мистецтва переїхав до «Mercantile Center». Новий будинок коштував 400 000 долларов і був спроектований американським архітектором Гаррі Уізом[en]. Він займав близько 12 000 квадратних футів і знаходиться поблизу нового автовокзалу в центрі Цинциннаті.
Ідеї щодо нового приміщення для центру з'явилися наприкінці 1980-х і включали можливі площі в Інституті механіки Огайо (нині Центр Емері) та Aronoff Center[en]. Пізніше, коли ідея будівництва нової будівлі стала реальною, Центр сучасного мистецтва зосередив свою увагу на Sixth and Walnut Streets. До 1997 року комітет з відбору архітектурних рішень центру оголосив публічний конкурс на нову будівлю, із 97 заявок було відібрано 12 фіналістів, де переміг проект британської архітекторки Захи Хадід[6]. Будівництво розпочалося 2001 року і нова будівля відкрилася 31 травня 2003 року.
Будівля має сім поверхів та загальну площу 7 400 м². Вартість проекту становила 34 мільйони доларів. Щоб вшанувати пам'ять двох своїх головних донорів, Центру сучасного мистецтва було надано ім'я подружжя Лоіс[en] і Річарда (Richard Henry Rosenthal) Розенталь — «Lois and Richard Rosenthal Center for Contemporary Art».
У 2004 році Центр сучасного мистецтва був удостоєний премії «Royal Institute of British Architects Award», у 2005 році — премії «American Architecture Award from The Chicago Athenaeum».
У 1990 році журі Цинциннаті виправдало Центр сучасного мистецтва та його директора Денніса Баррі[en] обвинувачених у непристойності через виставку фотографій Роберта Мепплторпа[7]. Це був один із рідкісних кримінальних процесів над художнім музеєм за утримання виставки: причиною стали сім із 175 фотографій виставки (яка без пригод пройшла з Берклі в Бостоні), п'ять з яких зображували чоловіків у садомазохістських позах та стали підставою для звинувачення музею та його директора, які зрештою були визнані невинними. Цей процес був показаний у телефільмі 2000 року «Грязні картинки[en]» (роль Денніса Баррі зіграв Джеймс Вудс).
- Список музеїв сучасного мистецтва
- Офіційний сайт [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- The Mary E. Johnston Collection [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]