Хочин

село Хочин
Вказівник при в'їзді в село Вказівник при в'їзді в село
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Тер. громада	Миляцька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56080110090060824
Облікова картка	с Хочин
Основні дані
Засноване	1763[джерело?]
Населення	102 (01.01.2011)
Площа	0,16[джерело?] км²
Густота населення	837,5[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс	34113[джерело?]
Телефонний код	380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати	51°43′37″ пн. ш. 26°46′20″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	136[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради	34113, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Удрицьк, вул. Центральна[джерело?]
Карта
Хочин
Хочин
Мапа
Хочин у Вікісховищі

Хо́чин — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади. Населення становить 102 особи (2011).

Назва

Польською мовою згадується як Chocin, російською — як Хочинъ.

Географія

Село розташоване на півночі Сарненського району, за 32 км від м. Дубровиця та 34 км від автошляху Н25. Відстань до залізничної станції Удрицьк становить 5 км.^{[джерело?]}

Сусідні населені пункти:^{[джерело?]}

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 614 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.

Клімат Хочина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,6	−1,3	3,4	12,4	19,3	22,9	23,9	23,1	18,2	11,7	4,7	−0,1	11,3
Середня температура, °C	−5,6	−4,5	−0,3	7,5	13,7	17,5	18,6	17,7	13,2	7,7	2,2	−2,6	7,1
Середній мінімум, °C	−8,6	−7,7	−4	2,7	8,2	12,1	13,3	12,3	8,3	3,8	−0,2	−5,1	2,9
Норма опадів, мм	36	29	29	42	56	89	82	65	57	45	42	42	614
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Хочин на мапах

Хочин на німецькій карті 1917 року (нім.)

Перша згадка про село Хочин була за часів цариці Катерини ІІ — вона передала у володіння цю землю Фонци-Умці Туркмінстанському, який пізніше у 19ст. став продавати її заможним переселенцям з Білорусі, Чернігівської області, Київської та Полтавської областей. Земля була захаращена — кругом були ліси, болота і торфовища. Але 20 родин переселенців побудували собі оселі, почали займатися землеробством, розводили худобу, вирощували та продавали ячмінь, платили податки. Династії прізвищ цих родів ще й до цього часу залишились і проживають в селі Хочин. Збереглись записи, що 1903 року у селі Хочин проживали сім'ї Доскачів, Матвієвичів, Лавренюків, Петренків, Вовкодавів, Костючків, Поляків, Боричевських, Пешків, Гембицьких, Протосавицьких, Кисілів, Колбів, Покоєвців, Лозицьких, Денищичів. Їхні пращури будували свої оселі в урочищах, де купували собі землю. Пізніше вони стали поселятись в селі, а урочища й до цього часу мають свої колишні назви: Рожкове, Соломініне, Ковбине, Кузкове, Доскоцьких, Перепелицеве, Поросне, Вовкодавове. Існує думка, що назва села Хочин походить від дієслова «хотіти, хочеться, хочеш» тому, що люди хотіли жити, працювати на цій землі.^{[джерело?]}

1855 року село згадується в документах як частина Волинської губернії.^{[джерело?]}

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році хутір Хочин входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році хутір Хочин разом із селом Жадень та хуторами Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.

Після вересневих подій 1939 року в с. Удрицьк, Смородськ, Хочин створили органи радянської влади, селянські комітети. В грудні 1940 року було створено Хочинську сільську раду, були відкриті початкова школа, сільський клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, магазин.^{[джерело?]}

У липні — серпні 1941 року житель с. Хочин Олексій Ососкало, буквально в перші дні війни створив підпільну організацію в складі 16 чоловік, яка пізніше стане однією з баз партизанського загону, яку очолив навесні 1942 року висоцький дільничний міліціонер М. Й. Мисюра. Згодом цей загін розростається в один з перших великих загонів на Рівненщині — загін ім. Ворошилова. Через село пройшли бойові дороги партизанського з'єднання Сабурова. Багато односельців полягли в боях: Олексій Вовкодав, Петро Лічинський, Михайло Заїка, Андрій Протосавицький та інші. В числі розстріляних німцями жителів Хочина були цілі сім'і — Твардовських Івана і Якова, Козакових, Заїки.^{[джерело?]}

У січні 1944 року Дубровиччина була визволена від окупантів військами 397-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту. Велику допомогу червоноармійцям надали партизани з'єднань Сабурова, Бегми, Брянського, Федорова, Ковпака. 13 січня 1944 року село було звільнено від німецьких військ.^{[джерело?]}

У 1947 році село Хочин підпорядковувалося Хочинській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

1947 року в селах Хочин, Удрицьк, Смородськ утворюються колгоспи «Нове життя» та «імені Сталіна». В колгоспі була скотарська ферма, яка налічувала до 200 голів худоби, тракторна бригада та ланка. В 1950 році з метою економічного зміцнення артілі до колгоспу ім. Сталіна приєднується колгосп «Нове життя». В 1960 році приєднався колгосп «Перемога». Об'єднаний колгосп одержав назву «Радянська Україна».^{[джерело?]}

За селом Хочин, де зараз є місток, протікала річка Чаква. Наприкінці 60-х і на початку 70-х років 20 ст.село потрапляє в зону дії меліоративних робіт: вирубували ліси, осушували болота, копали канави до річки Чаква. Меліорація проходила від села Хочин і до Переброд. Через меліоративні роботи річка обміліла, утворились невеликі озера — Мостне, Дульське, Рожкове. В Хочині була встановлена насосна станція. Сьогодні меліоративна система працює лише природним шляхом: насосної станції вже немає, відсутній належний догляд за меліоративними канавами.^{[джерело?]}

Після війни село було повністю відбудоване. 1976 року було прокладено шосейну дорогу. Почала функціонує початкова школа, в якій працювали Кобель Галина Василівна, Леоновець Тетяна Володимирівна, Дворрак Тетяна Василівна. Після встановлення шосейного сполучення з Удрицьком дітей в школі поменшало, тому школа була закрита, а школярів колгоспним автобусом почали відвозити до Удрицька.^{[джерело?]}

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,42 Кі/км² (¹³⁷Cs ¹³⁴Cs), молока — 4,74 мКі/л (¹³⁷Cs ¹³⁴Cs), картоплі — 0,61 мКі/кг (¹³⁷Cs ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 142 мбер, з якої: зовнішнього — 18 мбер, загальна від радіонуклідів — 124 мбер (з них Cs — 113 мбер).

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1906	21	—
1921	289	1276.2%
1989	163	−43.6%
1993	145	−11.0%
2001	133	−8.3%
2011	102	−23.3%
2017	124	21.6%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 102 особи.

Станом на 1906 рік на хуторі Хочин було 3 дворів та мешкала 21 особа.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 41 будинок та 289 мешканців, з них: 141 чоловік та 148 жінок; 282 православні, 4 юдеї та 3 римо-католики; 272 українці (русини), 12 поляків та 5 євреїв.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 163 особи, з яких 95 чоловіків та 68 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 145 жителів, з них 29 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 133 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп

Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	8	5	13
18-39	18	8	26
40-59	13	17	30
60	14	19	33
Разом	53	49	102

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)

Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		102
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
26	25	13	12	39	38	20	19	32	31	52	51

Зайнятість (станом на 2011 рік)

Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		102
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
275	18	239	15	514	33	114	7	72	5	186	12

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 87 осіб.

Культура

У селі працює Хочинський сільський клуб на 70 місць.

Туристичним об'єктом в с. Хочин є агросадиба Денищича Миколи Даниловича. Тут туристів зустрінуть господарі, покажуть типову поліську хату середини XX ст. з її облаштунками, розкажуть історію поселення, почастують медом. Для невеликої групи мандрівників агросадиба надає місце для проживання (2 кімнати в одноповерховому цегляному будинку, телефон, криниця). У залежності від пори року може бути споряджена риболовля, похід за грибами, ягодами, полювання, робота на пасіці та в саду.^{[джерело?]}

Інфраструктура

У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт.^{[джерело?]}

Галерея

• 
  Автобусна зупинка
• 
  В'їзд в село зі сторони села Удрицьк
• 
  Дуб при в'їзді в село
• 
  Хрест на центральній вулиці села
• 
  В'їзд у село зі сторони села Жадень
• 
  Сільський будинок
• 
  Сільський будинок
• 
  Сільська вулиця
• 
  Хрест на роздоріжжі

Примітки

Джерела

Книги

• Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 293. — 15 000 прим.
• Chocin, Chotin, wś, pow. roweński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 601. (пол.) — S. 601. (пол.)

Офіційні дані та нормативно-правові акти

• Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

• Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Інші

• Дячок І. М. Історія села Хочин, дослідження. Запис зроблено зі слів жителя с. Удрицьк — Боричевського Петра Петровича, с. Хочин — Денищича Миколи Даниловича.^{[неавторитетне джерело]}

Посилання

• с. Хочин // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Список населених пунктів України, Рівненська область [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]. Хочин (карта) [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.].
• wikimapia Хочин [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
• Історична довідка про село Хочин [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.