Хореум
Хореум (від лат. horreum, множина: хореа) — тип сховища, що використовувався в Стародавньому Римі.
Перші хореї були побудовані в Римі наприкінці 2 століття до Р. Х.[1], а перший відомий громадський хореум був побудований Гаєм Гракхом у 123 році до Р. Х.
Хореум у латинському трактуванні часто використовувався для позначення зерносховищ, ц той час як у Стародавньому Римі термін став застосовуватися до будь-якого місця, призначеного для зберігання товарів або колекціонування коштовних предметів, витворів мистецтва[2]. Проте найважливішим видом хореа були саме ті, де зберігались продукти харчування, зокрема зерно та оливкова олія, вид та обсяг зберігання визначався державою.[3]
Наприклад, Horrea Galbae в Римі використовувалося не тільки для зберігання зерна, а й оливкової олії, вина, одягу і навіть мармуру[4].Horrea Galbae мало 140 кімнат (тільки на рівні землі) загальною площею близько 21 тис. кв. м²[5]. Обсяг сховищ у громадських складах можна оцінити на основі згадок про Септимія Севера, коли він, помираючи (211 р. н. е.), заявив, що залишає місто з достатньою кількістю їжі, щоб утримати мільйонне населення упродовж 7 років[6]. Менша, але подібна хореа була побудована для кожного римського міста, містечка чи фортеці по всій Римській імперії.
Хореа в Римі та його порт Остія мали від двох або більше поверхів. Були обладнані пандусами, а не сходами, щоб полегшити доступ на верхні поверхи. Перший поверх зерносховищ був установлений на стовпах, щоб уникнути проникнення вологи всередину і зменшити ризик втрати зерна. Багато хорей нагадують великі торгові райони з рядами невеликих магазинів (таберн), розташованих навколо центрального внутрішнього подвір'я. Деякі з них були ексклюзивними, імовірно, були наближені до сучасних торгових центрів. Відомо про використання хорей і на Близькому Сході, проте мали іншу будову: це був лише один ряд дуже глибоких таберн (tabernae), розташованих на одному боці. Це відображало архітектурний стиль, який широко використовувався в палацах і храмових комплексах у всьому регіоні ще задовго до приходу римлян[7].
Не дивно, що безпека та протипожежний захист були головними проблемами цих будівель. Зазвичай хореї були побудовані з товстими стінами, а їхні вікна завжди були вузькими і розташовувались високо, щоб запобігти крадіжкам. Двері були захищені складною системою замків і ригелів. Навіть найбільші хореї мали лише двоє або троє дверей, що були досить вузькими, щоб не дозволити проїзду візків. Важким завданням було переміщення товарів у хореї, швидше за все воно виконувалося лише вручну. Тому найбільший хореум мав великий штат робітників.
Римські хореї мали окремі назви. Деякі з них вказували на тип товарів, що зберігалися (а, можливо, і продавалися), наприклад, віск (candelaria), папірус (chartaria) або перець (piperataria) . Інші носили імена імператорів (наприклад, Хореа Гальба на честь імператора Гальби) або особистостей, пов'язаних з імператорською сім'єю . Було відомо, що особливо добре був збережений хореум в Остії, Horrea Epagathiana et Epaphroditiana, був названий на честь двох вільновідпущенників (більш за все, його власників), Епагата та Епафродіта.[8]
Computer reconstruction of Horreum на YouTube
- ↑ Raban, Avner; Holum, Kenneth G. (1996). Caesarea Maritima : a retrospective after two millenia. Leiden: E.J. Brill. ISBN 90-04-10378-3. OCLC 34557572.
- ↑ Evenepoel, Willy (1999). Pliny, Epist., 3, 5, 18. L'antiquité classique. Т. 68, № 1. с. 287—288. doi:10.3406/antiq.1999.1346. ISSN 0770-2817. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ author., Seneca, Lucius Annaeus, approximately 4 B.C.-65 A.D.,. Letters from a Stoic : the ancient classic. ISBN 978-1-119-75135-9. OCLC 1246516353.
- ↑ Richardson, Lawrence, Jr. (1992). A new topographical dictionary of ancient Rome. Baltimore. ISBN 0-8018-4300-6. OCLC 25009118.
- ↑ Potter, D. S.; Mattingly, D. J. (1999). Life, death, and entertainment in the Roman Empire. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 0-472-10924-3. OCLC 39981348.
- ↑ Frazer, Alfred (1998). The Roman villa : villa urbana. Philadelphia: University Museum, University of Pennsylvania. ISBN 0-924171-59-6. OCLC 39229710.
- ↑ Toms, Judith; Cubberley, Tony (1998). Rome : an Oxford archaeological guide to Rome. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-288003-9. OCLC 37878669.
- ↑ Van Haeperen, Françoise (2019). Ostia. Mithraeum (?) des horrea del Sabazeo (V, XII, 3). Fana, templa, delubra. Corpus dei luoghi di culto dell'Italia antica (FTD) - 6. Collège de France.
- RICKMAN, G., (1971): Roman Granaries and store buildings. Cambridge.
- SALIDO DOMINGUEZ, J., (2011): Horrea Militaria. El aprovisionamiento de grano al ejército en el occidente del Imperio romano, Anejos de Gladius 14, Madrid. SALIDO DOMINGUEZ, J., (2009): «Los graneros militares romanos de Hispania». En MORILLO, A., HANEL, N. & MARTÍN, E., (eds.): Limes XX. Estudios sobre la Frontera Romana. Anejos de Gladius 13. Volumen 2. Madrid, 679—692. I.S.B.N. 978-84-00-08856-9.
- SALIDO DOMINGUEZ, J., (2008): «La investigación sobre los horrea de época romana: balance historiográfico y perspectivas de futuro». CUPAUAM 34, 105—124. I.S.B.N. 978-84-00-08856-9
- SALIDO DOMINGUEZ, J., (2008b): «Los sistemas de almacenamiento y conservación de grano en las villae hispanorromanas». En FERNÁNDEZ OCHOA, C., GARCÍA-ENTERO, V. & GIL SENDINO, F., (eds.): Las villae tardorromanas en el Occidente del Imperio. Arquitectura y función. IV Coloquio Internacional de Arqueología de Gijón. 26, 27 y 28 de Octubre de 2006, Gijón, 693—706. I.S.B.N.: 978-84-9704-363-2.