Хвиля Андрій Ананійович

Хвиля Андрій Ананійович Олінтер Андрій Ананійович
Хвиля Андрій Ананійович Фотопортрет Андрія Хвилі. 1920-ті.
Заступник Народного комісара освіти УРСР
1933 — 1937
Народження:	19 серпня 1898(1898-08-19) с. Рингач тепер Новоселицький район Чернівецька область
Смерть:	10 лютого 1938(1938-02-10) (39 років)
Національність:	єврей[джерело?]
Країна:	Російська імперія→ СРСР
Медіафайли у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Андрій Ананійович Хвиля (справжнє прізвище Олінтер або Олентир; 19 серпня 1898; с. Рингач (тепер Новоселицький район Чернівецька область), Бессарабія — 10 лютого 1938) — український радянський державний діяч з колишніх боротьбистів. Спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури, брав участь у репресіях селян і відбиранні зерна під час Голодомору в Україні (1932—1933). Член Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. Член ЦК КП(б)У в 1927—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 29 листопада 1927 до 27 травня 1937 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК КП(б)У з 9 квітня 1929 до 5 червня 1930 року.

Життєпис

Народився 19 (31 за новим стилем) серпня 1898 року в с. Рингач Бессарабії (тепер Новоселицький район Чернівецька область), у бідній селянській родині. Закінчив Хотинську вищу початкову школу в 1915 році, після чого вступив до Полтавського землемірного училища. Під час навчання в училищі став членом «Юнацької спілки».

Восени 1917 Хвиля-Олінтер року вступив до УПСР, приставши до лівої течії майбутніх боротьбистів. Псевдонім Хвиля узяв 1917 року.

Активний учасник встановлення радянської влади. За дорученням Центрального Комітету як губполітемісар УПСР (боротьбистів) Хвиля-Олінтер з травня 1918 року, протягом кількох місяців, веде підпільну роботу на Волині. Восени 1918 року — в Полтавському підпіллі, де з губернським повстанським комітетом бере участь у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського.

У червні 1919 року вийшов з партії боротьбистів і вступив до КП(б)У. У 1919 році Хвиля-Олінтер призначається головою Подільського губревкому і губкому КП(б)У. 1920 року Хвиля-Олінтер стає секретарем Волинського губкому КП(б)УЗО. У 1921—1922 роках Хвиля працює на посаді голови Сумського окружного виконкому. На весні 1924 року ЦК КП(б)У відряджає Хвилю-Олінтера до Одеси завідувачем агітпропвідділу Одеського губкому партії.

1925 року працює в Центральному Комітеті КП(б)У, спочатку заступником завідувача агітпроп відділом (1925—1926), а потім — завідувачем відділу преси (1926—1928), завідувачем культпропвідділу та агітпроппресвідділу (1928—1933). Входить до складу ЦК і Оргбюро ЦК КП(б)У, обирається до Всеукраїнського ЦВК у 1927—1937 роках. З 28 лютого 1933 до 1936 року працює першим заступником народного комісара освіти УСРР, а в 1936—1937 роки — начальника Управління у справах мистецтва при Раднаркомі УСРР.

Андрій Хвиля особливо відзначався в «боротьбі проти українського націоналізму» і спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури за часів Павла Постишева.

Бувши своєю людиною у домі Олександра Шумського — наркома освіти, одного з творців українізації, Хвиля незабаром відіграє не останню роль в інтригах та боротьбі проти нього, що велась Л. Кагановичем, активно включається в гучну кампанію боротьби з «шумськизмом» та «хвильовизмом». 1934 року, в одному з програмно-публіцистичних виступі, звинуватив Шумського у близькості до «українських фашистів». Хвиля належав до числа тих, хто якнайактивніше цькував Миколу Скрипника.

Хвиля-Олінтер зіграв не останню роль у трагедії української нації — Голодоморі (1932—1933) рр. Взимку 1932—1933 року Хвиля-Олінтер, як уповноважений ЦК КП(б)У з питань хлібозаготівель, перебував на Одещині. 10 січня 1933 року, Хвиля-Олінтер доповідаючи Центральному Комітету про проведену роботу, вказував на сотні репресованих селян, а іноді й цілі села, сотні центнерів відібраного «утаєного» хліба. І водночас нарікав, що репресії не дають бажаних наслідків, мало допомагають хлібозаготівлі.

Темі боротьби проти націоналізму й присвячені його публіцистичні й літературно-критичні праці:

• «Национальный вопрос на Украине» (рос. мовою, 1926);
• «Ясною дорогою. Рік на літ. фронті» (1927);
• «Під академічним забралам» (1928);
• «Від ухилу в прірву» (1928);
• «Трубадури українського фашизму» (1930) та інші.

Після падіння Миколи Скрипника Хвиля-Олінтер був автором першої переробки українського правопису в напрямі зближення української мови з російською.

Арешт та страта

У листопаді 1936 року був репресований. Під час VIII Надзвичайного з'їзду Рад СРСР Хвилю допитували Єжов та Каганович. Лише втручання голови Раднаркому України Панаса Любченка, що особисто їздив до Сталіна і відстояв Хвилю, тоді врятувало його.

13 серпня 1937 року знову заарештований і мав стати однією з ключових фігур сфабрикованої справи про «буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів».

На пленумі ЦК КП(б)У 29 серпня 1937 року виключений зі складу Центрального Комітету.

8 лютого 1938 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила його як одного із «організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичної організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади» і «агента польської розвідки» до страти. Розстріляний 10 лютого 1938 року.

Реабілітували Хвилю-Олінтера в судовому порядку 22 вересня 1956 року.

Джерела та література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Замковий В. П. Сторінки біографії Андрія Хвилі // Український історичний журнал. — К. : Наукова думка, 1989. — № 3. — С. 121.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Стан на мовному фронті. Доповідь тов. Хвилі [Архівовано 20 березня 2011 у Wayback Machine.] // Вісті ВУЦВК. — 1933. — 30 червня.
• Українське народне мистецтво [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / упорядник Андрій Хвиля.
• Юренко О. П. Хвиля Андрій Ананійович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 365. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• Хвиля Андрій Ананійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Експерт
• Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]