Франц Баркгаузен

Франц Баркгаузен
нім. Franz Barckhausen
Народився	21 грудня 1882(1882-12-21) Віттінген
Помер	3 травня 1956(1956-05-03) (73 роки) Берлін
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1901
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в золоті Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Пам'ятна медаль «За оборону Словаччини в березні 1939» Орден Хреста Перемоги Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Медіафайли у Вікісховищі

Франц Баркгаузен (нім. Franz Barckhausen; 21 грудня 1882, Віттінген — 3 травня 1956, Берлін) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту (1943). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

В 1901 році поступив на службу фанен-юнкером в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері.

В березні 1939 року призначений керівником німецької військової місії у Словаччині. В кінці року відправлений у резерв фюрера. Згодом призначений інспектором озброєнь в Кракові, в 1940 році — в Північній Франції. Згодом призначений начальником управління військового виробництва і озброєння, з 1942 року — одночасно начальник головного управління постачання у Франції та Бельгії зі штаб-квартирою в Парижі. Альберт Шпеєр високо оцінив роботу Баркгаузена.

В 1943 році Баркгаузен був знову відправлений у резерв, в середині року — у відставку.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Міжвоєнний період

• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го, 1-го і особливого класу (40 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Пам'ятна медаль «За оборону Словаччини в березні 1939» (Перша словацька республіка)

Друга світова війна

• Орден Хреста Перемоги 2-го класу (Перша словацька республіка)
• Орден Зірки Румунії, великий офіцерський хрест з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (1943)

Література

• Dermot Bradley, Karl Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 194.

Посилання

• Нагороди Франца Баркгаузена.