Перейти до вмісту

Фосфобензен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фосфобензен
Систематична назва Фосфірин
Інші назви Фосфобензен, фосфобензол
Ідентифікатори
Номер CAS 289-68-9
PubChem 123046
Назва MeSH Phosphinine
SMILES C1=CC=PC=C1
InChI 1/C5H5P/c1-2-4-6-5-3-1/h1-5H
Властивості
Молекулярна формула C5H5P
Молярна маса 96,07 г/моль
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Фосфобензен (IUPAC: фосфірин) — гетероциклічна сполука, аналог піридину з атомом фосфору в циклі.

Фосфобензен — безбарвна рідина, відносно стійка на повітрі.

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Першим з похідних фосфобензену був синтезований 2,4,6-трифенілфосфорин. У 1966 році Gottfried Märkl отримав цю сполуку реакцією відповідної солі пірилію із синтетичним аналогом фосфіну (P(CH2OH)3 чи P(SiMe3)3)[1].

Перший синтез заміщеного фосфобензену

Незаміщений фосфобензен було отримано в 1971 році[2].

Darstellung von Phosphabenzol

Структура та властивості

[ред. | ред. код]

Картина дифракції електронів вказує, що фосфобензен — планарна молекула з високим ступенем ароматичності (88 % від ароматичності бензену). Високий ступінь ароматичності, найімовірніше, є результатом відносно близьких електронегативностей фосфору (2,1) та карбону (2,5).  Довжина зв'язків P-C 0,173 нм, а С-С зв'язки мають довжину близько 0,140 нм[3].

Хоч фосфобензен та піридин й схожі структурно, фосфобензен є набагато менш основним pKa C5H5PH становить −16,1, а для C5H5NH  вона рівна 5,2[4]. Метиллітій реагує з фосфобензеном по атому фосфору, на противагу реакції по позиції 2 піридинового ядра[5].

Фосфобензен вступає в типові реакції електрофільного заміщення ароматичних гетероциклів: бромування, ацилювання і подібні.

Координаційна хімія

[ред. | ред. код]

Фосфобензен може виступати як P-донорний ліганд у комплексах металів, у тому числі відомо комплекси дифосфоаналогів біпіридину. Фосфобензен також може утворювати п-комплекси, зокрема V(η6-C5H5P)2[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. G. Märkl, 2,4,6-Triphenylphosphabenzol in Angewandte Chemie 78, 907—908 (1966) [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Ashe, A. J. (1971). Phosphabenzene and Arsabenzene. Journal of the American Chemical Society. 93 (13): 3293—3295. doi:10.1021/ja00742a038.
  3. László Nyulászi «Aromaticity of Phosphorus Heterocycles» Chem.
  4. а б François Mathey «Phosphorus Heterocycles» in Modern Heterocyclic Chemistry, First Edition, edited by Julio Alvarez-Builla, Juan Jose Vaquero, José Barluenga, Wiley-VCH, Weinheim, 2011. DOI:10.1002/9783527637737.ch23.
  5. Ashe III, Arthur J.; Smith, Timothy W. «The reaction of phosphabenzene, arsabenzene and stibabenzene with methyllithium.»