Ізотопи фермію

Фермій (Fm) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Як і будь-який штучний елемент, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим відкритим ізотопом (в радіоактивному попелі після ядерного випробування) був ²⁵⁵Fm у 1952 році. ²⁵⁰Fm був незалежно синтезований невдовзі після відкриття ²⁵⁵Fm. Відомі 20 радіонуклідів, атомні маси яких перебувають в діапазоні від ²⁴¹Fm до ²⁶⁰Fm (²⁶⁰Fm непідтверджений), а також 2 ізомери ядер, ^250mFm і ^251mFm. Найбільш довгоживучим ізотопом є ²⁵⁷Fm, який має період напіврозпаду 100.5 доби, а найдовшу тривалість життя серед ізомерів має ^250mFm з періодом напіврозпаду 1.8 секунди.

Таблиця

Символ ізотопу	Z(p)	N(n)	Маса ізотопу (u)	Період напіврозпаду	Типи розпаду^[1]^{[n 1]}	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
Символ ізотопу	Енергія збудження			Період напіврозпаду	Типи розпаду^[1]^{[n 1]}	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
²⁴¹Fm	100	141	241.07421(32)#	730(60) мкс	СП(>78 %)	(різні)	5/2#
²⁴¹Fm	100	141	241.07421(32)#	730(60) мкс	α (<14 %)	237Cf	5/2#
²⁴²Fm	100	142	242.07343(43)#	0.8(2) мс	СП	(різні)	0
²⁴²Fm	100	142	242.07343(43)#	0.8(2) мс	α (рідко)	238Cf	0
²⁴³Fm	100	143	243.07447(23)#	231(9) мс	α (91 %)	239Cf	7/2−#
					СП (9 %)	(різні)
					β (рідко)	243Es
²⁴⁴Fm	100	144	244.07404(22)#	3.12(8) мс	СП (99 %)	(різні)	0
²⁴⁴Fm	100	144	244.07404(22)#	3.12(8) мс	α (1 %)	240Cf	0
²⁴⁵Fm	100	145	245.07535(21)#	4.2(13) с	α (95.7 %)	241Cf	1/2 #
					β (4.2 %)	245Es
					СП (.13 %)	(різні)
²⁴⁶Fm	100	146	246.075350(17)	1.54(4) с	α (85 %)	242Cf	0
					β (10 %)	246Es
					β, СП (10 %)	(різні)
					СП (4.5 %)	(різні)
²⁴⁷Fm	100	147	247.07695(12)#	31(1) с	α (>50 %)	243Cf	(7/2 )
²⁴⁷Fm	100	147	247.07695(12)#	31(1) с	β (<50 %)	247Es	(7/2 )
²⁴⁸Fm	100	148	248.077186(9)	35.1(8) с	α (93 %)	244Cf	0
					β (7 %)	248Es
					СП (.10 %)	(різні)
²⁴⁹Fm	100	149	249.078928(7)	1.6(1) хв	β (85 %)	249Es	(7/2 )#
²⁴⁹Fm	100	149	249.078928(7)	1.6(1) хв	α (15 %)	245Cf	(7/2 )#
²⁵⁰Fm	100	150	250.079521(9)	30.4(15) хв	α (90 %)	246Cf	0
					ЗЕ (10 %)	250Es
					СП (6.9×10⁻³%)	(різні)
^250mFm	1199.2(10) кеВ			1.92(5) с	ІП	²⁵⁰Fm	(8−)
²⁵¹Fm	100	151	251.081540(16)	5.30(8) год	β (98.2 %)	251Es	(9/2−)
²⁵¹Fm	100	151	251.081540(16)	5.30(8) год	α (1.8 %)	247Cf	(9/2−)
^251mFm	200.09(11) кеВ			21.1(16) мкс			(5/2 )
²⁵²Fm	100	152	252.082467(6)	25.39(4) год	α (99.99 %)	248Cf	0
					СП (.0023 %)	(різні)
					ββ (рідко)	252Cf
²⁵³Fm	100	153	253.085185(4)	3.00(12) доби	ЗЕ (88 %)	253Es	(1/2)
²⁵³Fm	100	153	253.085185(4)	3.00(12) доби	α (12 %)	249Cf	(1/2)
²⁵⁴Fm	100	154	254.0868544(30)	3.240(2) год	α (99.94 %)	250Cf	0
²⁵⁴Fm	100	154	254.0868544(30)	3.240(2) год	СП (.0592 %)	(різні)	0
²⁵⁵Fm	100	155	255.089964(5)	20.07(7) год	α	251Cf	7/2
²⁵⁵Fm	100	155	255.089964(5)	20.07(7) год	СП (2.4×10⁻⁵%)	(різні)	7/2
²⁵⁶Fm	100	156	256.091774(8)	157.6(13) хв	СП (91.9 %)	(різні)	0
²⁵⁶Fm	100	156	256.091774(8)	157.6(13) хв	α (8.1 %)	252Cf	0
²⁵⁷Fm^{[n 2]}	100	157	257.095106(7)	100.5(2) доби	α (99.79 %)	253Cf	(9/2 )
²⁵⁷Fm^{[n 2]}	100	157	257.095106(7)	100.5(2) доби	СП (.21 %)	(різні)	(9/2 )
²⁵⁸Fm	100	158	258.09708(22)#	370(14) мкс	СП	(різні)	0
²⁵⁹Fm	100	159	259.1006(3)#	1.5(3) с	СП	(різні)	3/2 #
²⁶⁰Fm^{[n 3]}^{[n 4]}	100	160	260.10281(55)#	4 мс			0

↑ Скорочення:
ЗЕ: Захоплення електрону
ІП: Ізомерний перехід
СП: Спонтанний поділ
↑ Найважчий ізотоп, утворений внаслідок захоплення нейтрону
↑ Відкриття цього ізотопу непідтверджене
↑ Напряму не синтезований, а знайдений у продуктах поділу 260Md

Нотатки

Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.
Ізотопи, що позначені масовим числом, яке містить «m» є метастабільними ізомерами.

Хронологія відкриття ізотопів

Ізотоп	Відкритий	Реакція
²⁴¹Fm	2008	²⁰⁴Pb(⁴⁰Ar,3n)
²⁴²Fm	1975	²⁰⁴Pb(⁴⁰Ar,2n), ²⁰⁶Pb(⁴⁰Ar,4n)
²⁴³Fm	1981	²⁰⁶Pb(⁴⁰Ar,3n)
²⁴⁴Fm	1967	²³³U(¹⁶O,5n)
²⁴⁵Fm	1967	²³³U(¹⁶O,4n)
²⁴⁶Fm	1966	²³⁵U(¹⁶O,5n)
²⁴⁷Fm	1967	²³⁹Pu(¹²C,4n)
²⁴⁸Fm	1958	²⁴⁰Pu(¹²C,4n)
²⁴⁹Fm	1960	²³⁸U(¹⁶O,5n)
²⁵⁰Fm	1954	²³⁸U(¹⁶O,4n)
²⁵¹Fm	1957	²⁴⁹Cf(α,2n)
²⁵²Fm	1956	²⁴⁹Cf(α,n)
²⁵³Fm	1957	²⁵²Cf(α,3n)
²⁵⁴Fm	1954	Захоплення нейтрону
²⁵⁵Fm	1954	Захоплення нейтрону
²⁵⁶Fm	1955	Захоплення нейтрону
²⁵⁷Fm	1964	Захоплення нейтрону
²⁵⁸Fm	1971	²⁵⁷Fm(d, p)
²⁵⁹Fm	1980	²⁵⁷Fm(t, p)
²⁶⁰Fm?	1992?	²⁵⁴Es ¹⁸O, ²²Ne — transfer (EC of ²⁶⁰Md)^[2]

²⁶⁰Fm? не був підтверджений у 1997 році.

Примітки

↑ Universal Nuclide Chart. nucleonica. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 4 січня 2016.
↑ див. менделєвій

Посилання

Маси ізотопів взяті з:
- M. Wang; G. Audi; A. H. Wapstra; F. G. Kondev; M. MacCormick; X. Xu та ін. (2012). The AME2012 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references (PDF). Chinese Physics C,. 36 (12): 1603–2014. Bibcode:2012ChPhC..36....3M. doi:10.1088/1674-1137/36/12/003. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2013. Процитовано 4 січня 2016.
- G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties (PDF). Nuclear Physics A. 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 4 січня 2016.
Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
- J. R. de Laeter; J. K. Böhlke; P. De Bièvre; H. Hidaka; H. S. Peiser; K. J. R. Rosman; P. D. P. Taylor (2003). Atomic weights of the елементs. Review 2000 (IUPAC Technical Report). Pure and Applied Chemistry. 75 (6): 683—800. doi:10.1351/pac200375060683. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 4 січня 2016.
- M. E. Wieser (2006). Atomic weights of the елементs 2005 (IUPAC Technical Report). Pure and Applied Chemistry. 78 (11): 2051—2066. doi:10.1351/pac200678112051. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2016. Загальний огляд.
Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з: See editing notes on this article's talk page.
- G. Audi; F. G. Kondev; M. Wang; B. Pfeiffer; X. Sun; J. Blachot; M. MacCormick (2012). The NUBASE2012 evaluation of nuclear properties (PDF). Chinese Physics C,. 36 (12): 1157–1286. doi:10.1088/1674-1137/36/12/001. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties (PDF). Nuclear Physics A. 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 4 січня 2016.
- National Nuclear Data Center. NuDat 2.1 database. Brookhaven National Laboratory. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано September 2005.
- N. E. Holden (2004). Table of the Ізотопи. У D. R. Lide (ред.). CRC Handbook of Chemistry and Physics (вид. 85th). CRC Press. Section 11. ISBN 978-0-8493-0485-9.
- M. Thoennessen (2012). Discovery of Ізотопи of Elements with Z≥100. National Superconducting Cyclotron Laboratory and Department of Physics and Astronomy, Michigan State University, East Lansing, MI 48824, USA. Процитовано July 2012.