Перейти до вмісту

Федорченко Володимир Іванович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Федорченко Володимир Іванович
Народження5 червня 1948(1948-06-05) (76 років)
Славск, Калінінградська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняКримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1977)
Діяльністьхудожник
ВчительШипов Анатолій Миколайович і Лабенок Леонід Васильович
ЧленСпілка радянських художників України
Роботи в колекціїМиколаївський музей суднобудування і флоту і Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна
Нагороди

Володимир Іванович Федорченко (нар. 5 червня 1948, Славськ) — український живописець; член Миколаївської обласної організації спілки радянських художників України з 1987 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 червня 1948 року в місті Славську Калінінградської області (нині Росія). 1977 року закінчив живописно-оформлювальний факультет Сімферопольського художнього училища, був учнем Валентина Григор'єва, Леоніда Лабенка, Анатолія Шипова[1].

Працює у Миколаєві, де мешкає у будинку на вулиці Карпенка, № 47[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює у галузі станкового живопису, автор жанрових картин, пейзажів, портретів, натюрмортів. Серед робіт:

  • «Крим. Газопровід» (1975);
  • «Вулиця» (1975);
  • «Церква» (1979);
  • «Господарські будівлі» (1979);
  • «Тала вода» (1979);
  • «Шмідт. Острів Березань. Лицарі революції» (1986);
  • «Декрет про мир» (1987);
  • «Молодість Мигії» (1989);
  • «Портрет М. Садового» (1983);
  • «Дахи старого міста» (1987);
  • «Портрет митрополита Сабодана» (1996);
  • «Отець Валерій» (1998);
  • «Зима в Росії» (1998);
  • «Похмурий день» (1999);
  • «Протоієрей Миколай» (2001).

Учасник всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставок з 1979 року[2]. Персональні виставки художника відбулись у Миколаєві у 1984, 1988, 1989, 1991, 1998, 2003 роках, Києві у 2001, 2002 роках, Москві у 2003 році, Южноукраїнську в 2006 році[1].

Роботи художника знаходяться у Миколаївському музеї суднобудування і флоту, Миколаївському художньому музеї імені Василя Верещагіна; у приватних колекціях у Бельгії, Фінляндії, Данії, Німеччині, Росії, США, Ізраїлі, Англії, сім'ї Романових, Посольстві Бельгії в Україні[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Володимир Федорченко // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 188. — ISBN 966-95504-0-8.