Перейти до вмісту

Унаць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Унаць
44°29′42″ пн. ш. 16°08′08″ сх. д. / 44.495° пн. ш. 16.13555556° сх. д. / 44.495; 16.13555556
Витік
• координати44°12′31″ пн. ш. 16°35′16″ сх. д. / 44.208611111111° пн. ш. 16.587777777778° сх. д. / 44.208611111111; 16.587777777778
ГирлоУна
• координати44°29′42″ пн. ш. 16°08′08″ сх. д. / 44.495° пн. ш. 16.13555556° сх. д. / 44.495; 16.13555556
Басейнбасейн Дунаю
Країни: Боснія і ГерцеговинаGEOnet_Names_Server_—_2018.[[d:Track:Q1194038]]-1">[1]
РегіонФедерація Боснія і ГерцеговинаGEOnet_Names_Server_—_2018.[[d:Track:Q1194038]]-1">[1]
Довжина65,5 км
Площа басейну:650 км²
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Унаць — річка в західній частині Боснії і Герцеговини, права притока річки Уна.

Витікає як Млинський потік із Шаторського озера на горі Шатор. Біля підніжжя гори вона впадає в Шаторський потік і тільки коли виходить з ущелини Поїла, отримує назву Унаць.

Від свого витоку Унаць тече на північний захід і, проходячи через ущелину Поїла, чотири басейни (найбільший Дрварській) і ще три ущелини, впадає в Уну біля Мартина Брода на висоті 323 м. Від Дрвара до гирла тече через найдовшу і найглибшу ущелину глибиною до 350 м. Довжина струмка 65,5 км, площа басейну 650 км².

Біля села Прекая було перегороджено дамбою Унаць і створено штучне озеро для потреб промисловості Дрвара.

Нижня течія Униці є частиною національного парку Униця.

За назвою річки таку ж назву носила і область її течії до 20 столітті. Місцевість придатна для життя і була заселена з доісторичних часів. Як свідчать численні городища, які регулярно розташовані на природних підвищеннях на краю полів, долина Унаця була добре заселена в іллірійські часи племенем сардеатів. Центр іллірійської громади, ймовірно, знаходився в Бастасі, найбільш парафіяльній частині басейну, навколо Градини, яка лежить на північний схід від села, і навколо Обляя, на захід від Бастаси, по обидва боки Униці. У римський період це був municipium Sardiaticum.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б GEOnet Names Server — 2018.