Т-34-100
Т-34-100 | |
---|---|
Тип | середній танк Схема: класична |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1944 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1944 |
Виготовлена кількість | декілька |
Характеристики | |
Вага | 33 |
Довжина | 6100 |
Довжина ствола | 53,5 |
Ширина | 3000 |
Висота | 2500 |
Обслуга | 4 |
Калібр | 100-мм Д-10Т/ЛБ-1 |
Приціл | ТШ |
Броня | гомогенна сталева Лоб: верх: 45/60°, низ: 45/53° Башта: лоб: 90 |
Головне озброєння | боєкомплект: 100 |
Другорядне озброєння | 1 × ДТ-29 |
Двигун | дизельний В-2-34 500 |
Питома потужність | 15,2 |
Підвіска | незалежна пружинна тиск на ґрунт: 0,85 |
Дорожній просвіт | 400 |
Паливо | дизельне |
Швидкість | шосе: 45 |
Прохідність | підйом: 32° стінка: 0,73 рів: 2,5 брід: 1,3 |
Т-34-100 у Вікісховищі |
Т-34-100 — радянський дослідний середній танк. Розроблений в конструкторському бюро Заводу № 183.
У середині 1940-х років активно велися роботи по збільшенню військової потужності танків Т-34. Однією з таких робіт займалося конструкторське бюро Заводу № 183. Основною метою модернізації Т-34 була установка 100-мм танкової гармати. У період з лютого по березень 1945 року був виготовлений перший зразок танка Т-34-100 з гарматою Д-10Т. Паралельно на Заводі № 92 в ініціативному порядку була розроблена 100-мм гармата ЛБ-1 для паралельних випробувань в складі модернізованого Т-34-100. Порівняльні випробування гармат проводилися на Гороховецькому артилерійському полігоні з 6 по 27 квітня 1945 року. За результатами випробувань гармата ЛБ-1 була визнана кращою. Однак, подальші роботи по Т-34-100 не проводилися, оскільки розроблявся більш досконалий танк Т-54. Танк мав таке ж озброєння, але з більш потужним бронюванням[1].
Основною відмінністю від базового варіанту є нова конструкція башти. Діаметр погона збільшений до 1700 мм, крім того, висота самої башти була зменшена. Паливні баки танка були перенесені у відділення управління[2].
Як основне озброєння була використана 100-мм нарізна танкова гармата. Як варіанти розглядалися гармати Д-10Т і ЛБ-1. За своїми балістичним даними обидві гармати відповідали гарматі Д-10С, використовуваної в самохідній артилерійській установці СУ-100. Відмінності полягали в конструктивному виконанні. На відміну від Д-10Т, гармата ЛБ-1 мала вертикально-клиновий затвор та дулове гальмо. Боєкомплект танка становив 100 пострілів[1][2].
Додатково, з гарматою встановлювався спарений 7,62-мм кулемет ДТ з боєкомплектом 1500 патронів. Курсовий кулемет в Т-34-100 не встановлювався[2].
Через збільшену потужність гармати незначним змінам піддалася ходова частина танка, крім того конструкція силових передач Т-34-100 не дозволяла вести вогонь з гармати на ходу[2].
- Карпенко А. В. Средние и основные танки // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : Невский бастион, 1996. — С. 225. — 10000 прим.
- Солянкин А.Г., Павлов М.В., Павлов И.В., Желтов И.Т. 1.3 Средние танки // Отечественные бронированные машины 1941-1945. Том 2. — «Экспринт», 2005. — С. 150, 151, 205.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |