Координати: 46°41′00″ пн. ш. 7°43′00″ сх. д. / 46.683333333333° пн. ш. 7.7166666666667° сх. д. / 46.683333333333; 7.7166666666667
Очікує на перевірку

Тунське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тун (озеро))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тунське озеро
нім. Thunersee
Назва на честь: Тун
Тунське озеро
Тунське озеро
46°41′00″ пн. ш. 7°43′00″ сх. д. / 46.683333333333° пн. ш. 7.7166666666667° сх. д. / 46.683333333333; 7.7166666666667
Розташування
Країна  Швейцарія
Регіон Берн
Геологічні дані
Тип прісноводний фіорд (льодовикове озеро), нещодавна регуляція[1]
Гірський хребет Альпи
Розміри
Площа поверхні 47,69  км²
Висота 558 м
Глибина середня 136  м
Глибина макс. 217  м
Довжина 17,5 км
Ширина 3,5 км
Об'єм 6,5 км³
Вода
Період оновлення 684 дні  рік
Басейн
Водний басейн басейн Рейну
Вливаються Ааре, Кандер
Витікають Ааре
Площа басейну 2500 км²
Країни басейну Швейцарія
Інше
Міста та поселення Тун, Шпіц, Фаулензее, Інтерлакен
Geonames 2658375
Тунське озеро. Карта розташування: Швейцарія
Тунське озеро
Тунське озеро (Швейцарія)
Мапа

CMNS: Тунське озеро у Вікісховищі

Озеро Тун (нім. Thunersee) — озеро безпосередньо на північній межі Швейцарських Альп в Бернському Високогір'ї, кантон Берн, Швейцарія.

Озеро має довжину бл. 17,5 км, ширину 3,5 км та видовжене зі сходу на захід. Через те, що озеро утворилося в льодовиковій долині та оточене горами, воно фактично не має мілководдя — схили гір продовжуються і під водою, а максимальна глибина складає 217 м. Площа поверхні становить 47,69 км², що робить його найбільшим озером Швейцарії, повністю розташованому в одному кантоні.

За нормальних умов, дзеркало води має висоту 558 м.н.м., що на 6 метрів нижче від сусіднього озера Бріенц, розташованого вище за течією річки Ааре зі східного кінця та відділеного від озера Тун так званим «Бьоделі», пласкою рівниною між горами. Ці два озера колись були одним озером Вендель, але десь бл. 1000 року н. е. наноси мулу завершили створення «Бьоделі», яке розділило їх.[2]

Озеро живиться переважно водою з озера Бріенц, а також декількома гірськими річками з гір, найбільша з яких — Кандер (лише з 1714 року). На північно-західному кінці з озера знову витікає річка Ааре.

Містечко Тун, від якого озеро отримало свою назву, розташовано зі північно-західного кінця, де Ааре витікає з озера, а Інтерлакен розташовано на відрізку річки Ааре між двома озерами Тун та Брієнц.

Басейн озера Тун складає бл. 2500 км², і під час сильних тривалих дощів озеро часто виходить з берегів. Причиною цього є його географія — розташування в льодовиковій долині з єдиним відтоком — річкою Ааре, «пропускна» здатність якої була колись обмежена[3]. За повенями озера відбувались і повені на самій річці нижче за течією, зокрема біля міста Берн. Максимальна пропускна здатність річки Ааре без «скидних» тунелів становить 345 м³/с, середній стік становить 110 м³/с. З 2009 року були введені в експлуатацію скидні тунелі, які збільшили пропускну здатність відтоку води з озера на 100 м³/с. Попереджувальне регулювання скиду води з озера Тун та накопичувальна функція озера дозволяють уникнути повеней в місті Берн. Найвища точка басейну озера — вершина гори Фінстераархорн 4 274 м. нрм.

Економіка та туризм

[ред. | ред. код]

Озеро достатньо бідне на поживні речовини, а тому рибальство не є для нього важливим, хоча існує невелика кількість професійних риболовів. А от пасажирські кораблі діють на озері з 1835 року, на поточним момент їх там десять (у тому числі один пароплав «Blümlisalp», який здійснює лише літні рейси). Оператором кораблів є місцева залізнична компанія BLS AG, а маршрут поєднує залізничний вокзал Інтерлакен Вест та залізничний вокзал міста Тун, для чого були прориті відповідні канали.[4][5]

Залізниця і автомобільна дорога проходять вздовж південного берега озера та частково сховані в тунелі.

На берегах (переважно північних) озера в окремих громадах розвинено виноградарство (в Туні, Шпіці, Оберхофені та Хігтерфінгені). Вирощуються білі (Мюллер-Турґау та Шардоне) та червоні (Гарануар та Піно Нуар) сорти винограду. З 01 січня 2008 року так звана «Територія виноградарства озера Тун» отримала законний статус AOC.[6]

З 2011 року довкола озера Тун прокладено панорамний туристичний маршрут довжиною 56 кілометрів, з багатьма підвісними мостами.

Галерея

[ред. | ред. код]

Цікаво

[ред. | ред. код]

В озері Тун в 1940-1960-ті роки було затоплено бл.4600 тон боєприпасів, які швейцарська армія визначила непотрібними після Другої світової війни та небезпечними для зберігання. Аналогічні події відбулись і в ряді інших озер Швейцарії — всього було затоплено понад 8 000 тон амуніції.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kanton Bern, Wasser- und Energiewirtschaftsamt (Water and Energy Department): Möglichkeiten und Grenzen der Seeregulierung am Thuner See(нім.) (Можливості та обмеження регулювання озера Тун)[недоступне посилання з травня 2019]
  2. замок Шпіца бл. 1000 р. н.е. мав назву «Goldener Hof am Wendelsee» ("Золотий двір на озері Вендель"). www.spiez.ch. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 15 березня 2015. [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]
  3. 1:25,000 topographic map (Карта). Swisstopo. Процитовано 28 липня 2014.
  4. History of navigation on Lakes Thun and Brienz. BLS AG. Архів оригіналу за 15 листопада 2009. Процитовано 13 грудня 2012. [Архівовано 2009-11-15 у Wayback Machine.]
  5. BLS Schiffahrt - Our fleet. BLS AG. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 13 грудня 2012. [Архівовано 2016-08-10 у Wayback Machine.]
  6. AOC-Reglement für Thunerseewein (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  7. Historische Abklärungen zu Ablagerungen und Munitionsversenkungen in Schweizer Seen, Bericht vom 5. November 2004, in: Ablagerungen in Schweizer Seen [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.], Вебсайт VBS, abgerufen am 3. Februar 2012

Посилання

[ред. | ред. код]