Трастузумаб
 | Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. (лютий 2024) |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Трастузумаб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| рекомбінантні IgG1 моноклональні антитіла до HER2 | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 180288-69-1 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6470H10012N1726O2013S42 |
| Мол. маса | 145531,5 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 82,2% (п/ш), 100% (в/в) |
| Метаболізм | Ретикулоендотеліальна система |
| Період напіввиведення | 5,8 діб (варіює відносно дози препарату та тривалості лікування) |
| Екскреція | НД |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГЕРЦЕПТИН, «Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія UA/14303/01/01 20.03.2015-20/03/2020 |
Трастузумаб (англ. Trastuzumab, лат. Trastuzumabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до рецептора 2 епідермального фактора росту людини (HER2).[1][2] Трастузумаб застосовується як внутрішньовенно[3], так і підшкірно.[4][5][6] Трастузумаб уперше синтезований групою науковців під керівництвом Акселя Ульріха та Майкла Шепарда, які працювали в Джонсонівському дослідницькому центрі раку у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.[7] Пізніше дослідження препарату продовжила компанія «Genentech», яка провела перші клінічні випробування трастузумабу на 15 жінках у 1992 році.[8] У 1996 році проведено чергові клінічні дослідження за участю більше 900 жінок[9], після яких трастузумаб був схвалений FDA для клінічного використання у 1998 році, а у Європейському Союзі в 2000 році.[1]
Трастузумаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші[10][11]) моноклональним антитілом до епідермального фактору росту людини (HER2).[2][12] Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із позаклітинним доменом рецептора 2 епідермального фактору росту людини HER2, що призводить до інгібування фактору росту та блокування проліферації пухлинних клітин, а в подальшому до руйнування пухлинних клітин.[1][2][12] При застосуванні трастузумаб виявляє високу ефективність при застосуванні препарату при раку молочної залози, як при первинному, так і метастатичному раку, переважно у комбінованій терапі з паклітакселом, доцетакселом[1], лапатинібом або іншими протипухлинними препаратами[13][14][15], рідше також при монотерапії.[2][10] Проте трастузумаб ефективний лише при раку молочної залози, який супроводжується підвищеною експресією HER2[2][16] (близько 25—30 % усіх хворих раком молочної залози[12]), та значно менш ефективніший при відсутності такої підвищеної експресії.[2][12] При застосуванні трастузумаба, переважно при одночасному використанні похідних антрациклінів, частим побічним ефектом є кардіотоксична дія, у зв'язку із чим така комбінація препаратів заборонена у багатьох країнах світу.[1][10]
Трастузумаб відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції, максимальна концентрація досягається протягом 3 діб після введення препарату. Біодоступність препарату після підшкірного введення становить 82,2 %, після внутрішньовенного застосування біодоступність становить 100 %. Згідно із клінічними дослідженнями, трастузумаб метаболізується у ретикулоендотеліальній системі.[17] Шляхи виведення трастузумабу з організму не встановлені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 5,8 діб (варіює від 1 до 32 діб), і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності[11], проте може збільшуватися у хворих із надмірною вагою.
Трастузумаб застосовується при раку молочної залози, як ранньому, так і метастатичному, із підвищеною експресією HER2.[10][11][17]
Хоча трастузумаб переважно добре переноситься хворими[1], при застосуванні препарату побічні ефекти спостерігаються приблизно в 52 % випадків застосування трастузумабу.[6] При сумісному застосуванні препарату з антрациклінами характерною є токсична дія на серцево-судинну систему[1][10]; найчастішими проявами якої є суправентрикулярна тахікардія, артеріальна гіпотензія , кардіоміопатія, припливи крові, вазодилятація, застійна серцева недостатнсть.[1][10] Найчастішими побічними ефектами трастузумабу є побічні явища, пов'язані з інфузією препарату — гарячка, озноб, нудота, блювання, тремор, головний біль, кашель, запаморочення, задишка, гіпертонус, висипання на шкірі, загальна слабість.[10][11][12] Серед інших побічних ефектів препарату найчастішими є[10][11][17]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — часто еритема шкіри, алопеція, порушення структури нігтів, свербіж шкіри; рідше гіпергідроз, крововиливи на шкірі, дерматит, сухість шкіри, акне, кропив'янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.
- З боку травної системи — біль у животі, діарея або запор, стоматит, сухість у роті, панкреатит, порушення функції печінки, жовтяниця, печінкова недостатність.
- З боку нервової системи — анорексія, нервозність, сонливість або безсоння, тривожність, летаргія, парестезії або гіпестезії, неврити; дуже рідко набряк мозку, менінгіт, порушення мислення, підвищена сльозотеча, кон'юнктивіт, зниження слуху.
- З боку дихальної системи — часто кашель, задишка, біль у горлі або гортані, носова кровотеча; рідше гострі захворювання верхніх дихальних шляхів, диспное; дуже рідко бронхоспазм, респіраторний дистресс-синдром, набряк легень, дихальна недостатність, набряк гортані, пневмонія, пневмоніт, пневмофіброз.
- З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії, біль у кістках, біль у кінцівках, гіпертонус м'язів, судоми м'язів.
- З боку сечостатевої системи — інфекції сечовивідних шляхів, гломерулонефрит, ниркова недостатність.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лейкоцитоз, нейтропенія, зниження рівня протромбіну.
- Інші побічні ефекти — збільшення частоти інфекційних захворювань (зрідка сепсис), реакції в місці введення препарату.
Трастузумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату та в дитячому віці.[11] Хоча трастузумаб проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко, протипоказів щодо його застосування при вагітності та годуванні грудьми немає.
Трастузумаб випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для інфузій у флаконах по 150 та 440 мг; і розчину для підшкірного введення у флаконах по 5 мл (600 мг). Трастузумаб випускається у вигляді комбінованого препарату разом із пертузумабом під торговельною назвою «Бейодайм».[18]
- ↑ а б в г д е ж и Моноклональные антитела в лечении рака молочной железы: Трастузумаб (рос.)
- ↑ а б в г д е ТРАСТУЗУМАБ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ РАКОМ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (рос.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1321 [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Trastuzumab. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 8 грудня 2016. (англ.)
- ↑ British national formulary : BNF 69 (вид. 69). British Medical Association. 2015. с. 626. ISBN 9780857111562. (англ.)
- ↑ а б Трастузумаб для подкожного введения: новые возможности в терапии HER2-позитивного рака грудной железы на ранних стадиях [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ cancer.ucla.edu. cancer.ucla.edu. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 16 червня 2013. (англ.)
- ↑ Biotechnology Breakthrough In Breast Cancer Wins FDA Approval. Genentech. 25 вересня 1998. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 30 травня 2016. [Архівовано 2016-07-01 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Altman, Lawrence (18 травня 1998). Drug Is Shown to Shrink Tumors in Breast Cancer Characterized by Gene Defect. New York Times. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и Герцептин (Трастузумаб) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1321 (рос.)
- ↑ а б в г д Герцептин [Архівовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Новая комбинация препаратов для лечения рака молочной железы позволяет достичь необходимого эффекта менее чем за две недели [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Трастузумаб: поиск оптимальной продолжительности адъювантного лечения у больных раком молочной железы с гиперэкспрессией HER-2 [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Комбинация препаратов Перьета и Герцептин в сочетании с химиотерапией увеличивает выживаемость пациентов с ранним HER2 раком молочной железы [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Трастузумаб на треть повышает показатели выживаемости [Архівовано 14 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Trastuzumab [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1231 [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)