Перейти до вмісту

Транексамова кислота

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транексамова кислота
Систематизована назва за IUPAC
trans-4-(aminomethyl) cyclohexanecarboxylic acid
Класифікація
ATC-код B02AA02
PubChem 5526
CAS 1197-18-8
DrugBank DB00302
KEGG D01136
Торгівельне
найменування 		Транексамова кислота
Способи введення орально (таблетки), внутрішньовенно
Хімічна структура
Формула C8H15NO2 
Мол. маса 157.21 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 34%
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Гемотран, АТ "Фармак", №UA/15498/01/01 від 03.11.2016 до 03.11.2021 [1]
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Транексамова кислота, ПрАТ «Лекхім-Харків»
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Транексам, Стада, №UA/7884/02/01 від 13.03.2018 до 13.03.2023[2]
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Циклокапрон

Транексамова кислота (англ. Tranexamic acid, ТХА) — це антифібринолітичний препарат[3], який використовується для лікування або запобігання надмірної крововтрати від серйозних травм, післяпологових кровотеч, хірургічного втручання, видалення зубів, носової кровотечі та рясних менструацій.[3][4] Він також використовується при спадковому набряку Квінке.[5] Його приймають або орально, або ін'єкційно у вену.[6]

Побічні ефекти спостерігаються рідко.[5] Деякі з них включають зміни кольорового зору, утворення тромбів та алергічні реакції. Більша обережність рекомендується людям із захворюваннями нирок. Транексамова кислота вважається безпечною для використання під час вагітності та годування груддю.[7] Транексамова кислота — антифібринолітичний препарат.[8]

Вперше транексамова кислота була виготовлена в 1962 році японськими дослідниками Шосуке та Утако Окамото.[9] Препарат входить до Орієнтовного переліку основних лікарських засобів, розробленого ВООЗ[10], та доступний як дженерик.[11]

Медичне використання

[ред. | ред. код]
Однограмовий флакон транексамової кислоти

Транексамова кислота часто використовується після серйозних травм.[12] Транексамова кислота використовується для профілактики та лікування крововтрати в різних ситуаціях, таких як стоматологічні процедури, рясні менструальні кровотечі та операції з високим ризиком втрати крові.[13][14]

Травма

[ред. | ред. код]

Встановлено, що транексамова кислота знижує ризик смерті у людей, у яких через травму спостерігається значна кровотеча.[15][16] Основна користь спостерігається при прийомі протягом перших трьох годин.[17] Було показано, що препарат зменшує випадки смерті через кровотечу.[18] Подальші дослідження оцінювали вплив транексамової кислоти на ізольовану травму мозку;[19] при отриманні протягом трьох годин після травми голови, це також зменшує ризик смерті.[20]

Вагінальна кровотеча

[ред. | ред. код]

Транексамова кислота іноді використовується для лікування сильних менструальних кровотеч.[14] При прийомі всередину він безпечно та ефективно лікує регулярні сильні менструальні кровотечі та покращує якість життя.[21][22][23] Інше дослідження продемонструвало, що дозу не потрібно коригувати у жінок у віці від 12 до 16 років.[21]

Пологи

[ред. | ред. код]

Іноді транексамова кислота використовується (часто разом з окситоцином) для зменшення кровотечі після пологів.[24] Смертність від післяпологових кровотеч менша у жінок, які отримували транексамову кислоту.[4]

Хірургія

[ред. | ред. код]
  • Транексамова кислота іноді використовується в ортопедичній хірургії для зменшення крововтрати, аж до зменшення або взагалі скасування потреби у періопераційному заборі крові. Вона має доведене значення для очищення ділянки хірургії та зменшення крововтрати при застосуванні до або після операції. Злив і кількість переливань крові зменшуються.[25][26][27]
  • При хірургічній корекції краніосиностозу у дітей препарат зменшує потребу у переливанні крові.
  • Під час хірургічного втручання на хребті (наприклад, при сколіозі) використовується, щоб запобігти надмірній крововтраті.[28][29]
  • У кардіохірургії, як із серцево-легеневим шунтуванням, так і без нього (наприклад, коронарне шунтування), він використовується для запобігання надмірній крововтраті.[25]

Стоматологія

[ред. | ред. код]

У Сполучених Штатах транексамова кислота затверджена FDA для короткочасного використання людям з важкими порушеннями кровотечі перед стоматологічною операцією.[30] Транексамова кислота використовується протягом короткого періоду часу до та після операції, щоб запобігти великій крововтраті та зменшити потребу у переливанні крові.[31]

Транексамова кислота застосовується в стоматології у вигляді 5 % полоскання рота після екстракцій або операцій у пацієнтів з тривалим часом кровотечі; наприклад, від набутих або спадкових розладів.[32]

Гематологія

[ред. | ред. код]

Існує недостатньо доказів, що підтверджують рутинне використання транексамової кислоти для запобігання кровотечам у людей з раком крові.[33] Однак є кілька випробувань, які в даний час оцінюють це використання транексамової кислоти. Людям із спадковими порушеннями кровотечі (наприклад , хвороба Віллебранда) часто дають транексамову кислоту.[19] Препарат також рекомендували людям з набутими порушеннями кровотечі (наприклад, антикоагулянти прямої дії (DOAC)) для лікування серйозних кровотеч.[34]

Кровотечі з носа

[ред. | ред. код]

Застосування транексамової кислоти, що наноситься безпосередньо на ділянку, що кровоточить, або орально, може бути корисним для лікування носової кровотечі порівняно з закладанням носа лише ватними тампонами.[35][36][37] Це зменшує ризик повторної кровотечі протягом 10 днів.[38]

Інше використання

[ред. | ред. код]
  • Попередні докази підтримують використання транексамової кислоти при кровохарканні.[39][40]
  • При спадковій ангіоедемі[41]
  • При спадковій геморагічній телеангіектазії — показано, що транексамова кислота зменшує частоту епістаксису у пацієнтів, які страждають серйозними та частими епізодами кровотечі з носа від спадкової геморагічної телеангіектазії.[42]
  • При мелазмі — транексамова кислота іноді використовується в відбілюванні шкіри як місцевий агент, коли вона впорскується у пошкоджену ділянку, або приймається всередину, як в поодинці, так і як доповнення до лазерної терапії; станом на 2017 рік її безпечність здавалася обґрунтованою, але ефективність для цієї мети була невизначеною, оскільки не було великих рандомізованих контрольованих досліджень та довгострокових подальших досліджень.[43][44]
  • при гіфемі — була показана ефективність транексамової кислоти у зниженні ризику вторинних кровотеч у людей з травматичною гіфемою.[45]

Експериментальне використання

[ред. | ред. код]

Транексамова кислота могла полегшити нейрозапалення в деяких експериментальних умовах.[46]

Транексамова кислота може застосовуватися у разі післяпологових кровотеч; за даними ВООЗ, це може зменшити ризик смерті через кровотечу на третину.[47]

Протипоказання

[ред. | ред. код]
  • Алергія на транексамову кислоту, чи інші компоненти препарату
  • Судоми в анамнезі
  • Важка ниркова недостатність внаслідок накопичення ліків, коригування дози необхідна при легкій або середній тяжкості порушень функції нирок
  • Гострий венозний або артеріальний тромбоз, тромбофлебіт
  • В анамнезі венозна або артеріальна тромбоемболія або активна тромбоемболічна хвороба
  • Високий ризик тромбоутворення
  • Фібринолітичні стани внаслідок коагулопатії споживання, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі
  • Субарахноїдальний крововилив
  • Інфаркт міокарда
  • Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом)[3][6]

Побічні ефекти

[ред. | ред. код]

Побічні ефекти спостерігаються рідко.[5] Деякі з них включають зміни кольорового зору, тромби та алергічні реакції.

Тромби можуть включати венозну тромбоемболію (тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії), анафілаксію.[21] Ці рідкісні побічні ефекти були зареєстровані в процесі постмаркетингового досвіду, і частоту їх визначити неможливо. Незважаючи на спосіб дії, великі дослідження застосування транексамової кислоти не показали збільшення ризику венозного або артеріального тромбозу.[48]

Особливі популяції

[ред. | ред. код]
  • Транексамова кислота віднесена до категорії «В» лікарських засобів за впливом на вагітність. Під час досліджень на тваринах шкоди не виявлено.[21]
  • Невеликі кількості виявляються в грудному молоці, якщо її приймати під час лактації. Якщо це потрібно з інших причин, грудне вигодовування можна продовжувати.[49]
  • При порушенні функції нирок транексамова кислота недостатньо вивчена. Однак через те, що він на 95 % виводиться у незміненому вигляді із сечею, його дозу слід коригувати у пацієнтів із порушеннями функції нирок.[21]
  • При порушенні функції печінки зміна дози не потрібна, оскільки лише невелика кількість препарату метаболізується через печінку.[21]

Механізм дії

[ред. | ред. код]

Транексамова кислота є синтетичним аналогом амінокислоти лізин. Він служить антифібринолітиком, оборотно зв'язуючи чотири-п'ять ділянок рецептора лізину на плазміноген. Це зменшує перетворення плазміногену в плазмін, запобігаючи деградації фібрину та зберігаючи структуру матричної структури фібрину.[21] Транексамова кислота має приблизно у вісім разів більшу антифібринолітичну активність, ніж старіший аналог, ε-амінокапронова кислота. Транексамова кислота також безпосередньо пригнічує активність плазміну[3] зі слабкою ефективністю (IC 50 = 87 мМ)[50] і вона може блокувати активну ділянку активатора урокінази плазміногену(uPA) з високою специфічністю (Ki = 2 мМ) серед усіх серинових протеаз.[51]

Синоніми

[ред. | ред. код]

В Україні препарат присутній як місцевого, так і імпортного виробництва; продається під різними назвами: «Сангера», «Транексам», «Транексамова кислота», «Циклокапрон», «Гемаксам», «Гемотран» тощо.

Транексамова кислота продається в США та Австралії у формі таблеток як «Lysteda», в Австралії та Йорданії вона продається у формі внутрішньовенної ін'єкції та у формі таблеток як «Cyklokapron», у Великій Британії як «Cyclo-F» та «Femstrual», в Азії як «Transcam», у Бангладеш як «Трейсід», в Індії як «Пауза», в Пакистані як Трансамін, у Південній Америці як Есперсіл, у Японії як Нікольда, у Франції, Польщі, Бельгії та Румунії як Ексацил та в Єгипті як «Капрон». На Філіппінах його форма капсул продається як «Гемостан», а в Ізраїлі — «Гексакапрон». 

Торгові марки

[ред. | ред. код]

Сангера, Гексакапрон, Гемостан, Ексацил, Есперсіл, Капрон, Нікольда, Трейсід, Cyclo-F, Cyklokapron, Femstrual, Lysteda, Transcam

Дженерики

[ред. | ред. код]

Азептил, Атраксан, Ацемік, Виданол, Гемаксам, Гемоактив, Гемотран, Євронекс, Неотранекса, Сангера, Тафіксил, Трамікс, Транекса, Транексам, Транексамова кислота, Транестат, Тренакса, Тугіна, Циклокапрон [3]

Суспільство та культура

[ред. | ред. код]

Вперше транексамова кислота була синтезована в 1962 році японськими дослідниками Шосуке та Утако Окамото.[9] Він був включений до Орієнтовного переліку основних лікарських засобів, розробленого ВООЗ[52]

Схвалення

[ред. | ред. код]

Адміністрація США з питань харчових продуктів і медикаментів (FDA) затвердила таблетки для прийому всередину транексамової кислоти (торгова марка Lysteda) для лікування сильних менструальних кровотеч 13 листопада 2009 р.[53]

У березні 2011 року статус транексамової кислоти для лікування важких менструальних кровотеч було змінено у Великій Британії, від PoM («тільки по рецепту») до Р («вільно продаються в аптеці»)[54] і вона стала вільно доступна в аптеках Великої Британії аптеках під торговими марками Cyklo-F та Femstrual.[55] (На той час в деяких частинах Європи препарат був доступний без рецепту вже понад десять років.[53]) При тривалому застосуванні транексамової кислоти рекомендуються регулярні тести функції печінки.[56]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гемотран
  2. ↑ Транексам
  3. ↑ а б в г д ТРАНЕКСАМОВА КИСЛОТА (ACIDUM TRANEXAMICUM)
  4. ↑ а б WOMAN Trial Collaborators (2017). Effect of early tranexamic acid administration on mortality, hysterectomy, and other morbidities in women with post-partum haemorrhage (WOMAN): an international, randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet. 389 (10084): 2105—2116. doi:10.1016/S0140-6736(17)30638-4. PMC 5446563. PMID 28456509.
  5. ↑ а б в Cyklokapron Tablets - Summary of Product Characteristics (SPC) - (eMC). www.medicines.org.uk. September 2016. Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  6. ↑ а б British national formulary: BNF 69 (вид. 69). British Medical Association. 2015. с. 170. ISBN 9780857111562.
  7. ↑ Tranexamic acid Use During Pregnancy | Drugs.com. www.drugs.com. Архів оригіналу за 21 December 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  8. ↑ Tranexamic Acid Injection - FDA prescribing information, side effects and uses. www.drugs.com. Архів оригіналу за 21 December 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  9. ↑ а б Watts G (2016). Utako Okamoto. Lancet. 387 (10035): 2286. doi:10.1016/S0140-6736(16)30697-3. PMID 27308678.
  10. ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
  11. ↑ Hamilton, Richart (2015). Tarascon Pocket Pharmacopoeia 2015 Deluxe Lab-Coat Edition. Jones & Bartlett Learning. с. 415. ISBN 9781284057560.
  12. ↑ Binz S, McCollester J, Thomas S, Miller J, Pohlman T, Waxman D, Shariff F, Tracy R, Walsh M (2015). CRASH-2 Study of Tranexamic Acid to Treat Bleeding in Trauma Patients: A Controversy Fueled by Science and Social Media. Journal of Blood Transfusion. 2015: 874920. doi:10.1155/2015/874920. PMC 4576020. PMID 26448897.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Melvin JS, Stryker LS, Sierra RJ (2015). Tranexamic Acid in Hip and Knee Arthroplasty. The Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. 23 (12): 732—40. doi:10.5435/JAAOS-D-14-00223. PMID 26493971.
  14. ↑ а б Tengborn L, Blombäck M, Berntorp E (2015). Tranexamic acid--an old drug still going strong and making a revival. Thrombosis Research. 135 (2): 231—42. doi:10.1016/j.thromres.2014.11.012. PMID 25586360.
  15. ↑ Cherkas D (2011). Traumatic hemorrhagic shock: advances in fluid management. Emergency Medicine Practice. 13 (11): 1—19, quiz 19–20. PMID 22164397. Архів оригіналу за 18 січня 2012.
  16. ↑ Drug will save lives of accident victims, says study. BBC News. 2010. Архів оригіналу за 24 June 2010. Процитовано 3 червня 2016.
  17. ↑ Napolitano LM, Cohen MJ, Cotton BA, Schreiber MA, Moore EE (2013). Tranexamic acid in trauma: how should we use it?. The Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 74 (6): 1575—86. doi:10.1097/TA.0b013e318292cc54. PMID 23694890.
  18. ↑ Ker K, Roberts I, Shakur H, Coats TJ (2015). Antifibrinolytic drugs for acute traumatic injury (PDF). The Cochrane Database of Systematic Reviews (5): CD004896. doi:10.1002/14651858.CD004896.pub4. PMID 25956410.
  19. ↑ а б Tranexamic acid. Clinical Transfusion. International Society of Blood Transfusion (ISBT).
  20. ↑ CRASH-3 trial collaborators (2019). Effects of tranexamic acid on death, disability, vascular occlusive events and other morbidities in patients with acute traumatic brain injury (CRASH-3): a randomised, placebo-controlled trial. Lancet. 394 (10210): 1713—1723. doi:10.1016/S0140-6736(19)32233-0. PMC 6853170. PMID 31623894.
  21. ↑ а б в г д е ж Lysteda (tranexamic acid) Package Insert (PDF). accessdata.FDA.gov. Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  22. ↑ Lukes AS, Moore KA, Muse KN, Gersten JK, Hecht BR, Edlund M, Richter HE, Eder SE, Attia GR, Patrick DL, Rubin A, Shangold GA (2010). Tranexamic acid treatment for heavy menstrual bleeding: a randomized controlled trial. Obstetrics and Gynecology. 116 (4): 865—75. doi:10.1097/AOG.0b013e3181f20177. PMID 20859150.
  23. ↑ Naoulou B, Tsai MC (2012). Efficacy of tranexamic acid in the treatment of idiopathic and non-functional heavy menstrual bleeding: a systematic review. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 91 (5): 529—37. doi:10.1111/j.1600-0412.2012.01361.x. PMID 22229782.
  24. ↑ Postpartum Haemorrhage, Prevention and Management (Green-top Guideline No. 52). Royal College of Obstetricians & Gynaecologists-US. Процитовано 16 січня 2018.
  25. ↑ а б Henry DA, Carless PA, Moxey AJ, O'Connell D, Stokes BJ, Fergusson DA, Ker K (2011). Henry, David A (ред.). Anti-fibrinolytic use for minimising perioperative allogeneic blood transfusion. The Cochrane Database of Systematic Reviews. John Wiley & Sons, Ltd (3): CD001886. doi:10.1002/14651858.cd001886.pub4. PMC 4234031. PMID 21412876.
  26. ↑ Ker K, Edwards P, Perel P, Shakur H, Roberts I (2012). Effect of tranexamic acid on surgical bleeding: systematic review and cumulative meta-analysis. BMJ. 344: e3054. doi:10.1136/bmj.e3054. PMC 3356857. PMID 22611164.
  27. ↑ Ker K, Prieto-Merino D, Roberts I (2013). Systematic review, meta-analysis and meta-regression of the effect of tranexamic acid on surgical blood loss (PDF). The British Journal of Surgery. 100 (10): 1271—9. doi:10.1002/bjs.9193. PMID 23839785.
  28. ↑ Sethna NF, Zurakowski D, Brustowicz RM, Bacsik J, Sullivan LJ, Shapiro F (2005). Tranexamic acid reduces intraoperative blood loss in pediatric patients undergoing scoliosis surgery. Anesthesiology. 102 (4): 727—32. doi:10.1097/00000542-200504000-00006. PMID 15791100.
  29. ↑ Pernik MN, Dosselman LJ, Aoun SG, Walker AD, Hall K, Peinado Reyes V, McDonagh DL, Bagley CA (2020). The effectiveness of tranexamic acid on operative and perioperative blood loss in long-segment spinal fusions: a consecutive series of 119 primary procedures. Journal of Neurosurgery. Spine. 32 (5): 768—774. doi:10.3171/2019.11.SPINE191174. PMID 31978874.
  30. ↑ Cyklokapron (tranexamic acid) Product Information (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 February 2016. Процитовано 3 листопада 2015. [Архівовано 2016-02-29 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Forbes CD, Barr RD, Reid G, Thomson C, Prentice CR, McNicol GP, Douglas AS (1972). Tranexamic acid in control of haemorrhage after dental extraction in haemophilia and Christmas disease. British Medical Journal. 2 (5809): 311—3. doi:10.1136/bmj.2.5809.311. PMC 1788188. PMID 4553818.
  32. ↑ van Galen KP, Engelen ET, Mauser-Bunschoten EP, van Es RJ, Schutgens RE (2019). Antifibrinolytic therapy for preventing oral bleeding in patients with haemophilia or Von Willebrand disease undergoing minor oral surgery or dental extractions. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 4: CD011385. doi:10.1002/14651858.CD011385.pub3. PMC 6474399. PMID 31002742.
  33. ↑ Estcourt LJ, Desborough M, Brunskill SJ, Doree C, Hopewell S, Murphy MF, Stanworth SJ (2016). Antifibrinolytics (lysine analogues) for the prevention of bleeding in people with haematological disorders. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 3: CD009733. doi:10.1002/14651858.CD009733.pub3. PMC 4838155. PMID 26978005.
  34. ↑ Siegal DM, Garcia DA, Crowther MA (2014). How I treat target-specific oral anticoagulant-associated bleeding. Blood. 123 (8): 1152—8. doi:10.1182/blood-2013-09-529784. PMID 24385535.
  35. ↑ Ker K, Beecher D, Roberts I (2013). Ker, Katharine (ред.). Topical application of tranexamic acid for the reduction of bleeding (PDF). The Cochrane Database of Systematic Reviews (7): CD010562. doi:10.1002/14651858.CD010562.pub2. PMID 23881695.
  36. ↑ Logan JK, Pantle H (2016). Role of topical tranexamic acid in the management of idiopathic anterior epistaxis in adult patients in the emergency department. American Journal of Health-System Pharmacy. 73 (21): 1755—1759. doi:10.2146/ajhp150829. PMID 27769971.
  37. ↑ Williams A, Biffen A, Pilkington N, Arrick L, Williams RJ, Smith ME, Smith M, Birchall J (2017). Haematological factors in the management of adult epistaxis: systematic review. The Journal of Laryngology and Otology. 131 (12): 1093—1107. doi:10.1017/S0022215117002067. PMID 29280698.
  38. ↑ Gottlieb M, Koyfman A, Long B (2019). Tranexamic Acid for the Treatment of Epistaxis. Academic Emergency Medicine. 26 (11): 1292—1293. doi:10.1111/acem.13760. PMID 30933392.
  39. ↑ Moen CA, Burrell A, Dunning J (2013). Does tranexamic acid stop haemoptysis?. Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery. 17 (6): 991—4. doi:10.1093/icvts/ivt383. PMC 3829500. PMID 23966576.
  40. ↑ Prutsky G, Domecq JP, Salazar CA, Accinelli R (2016). Antifibrinolytic therapy to reduce haemoptysis from any cause. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 11: CD008711. doi:10.1002/14651858.CD008711.pub3. PMC 6464927. PMID 27806184.
  41. ↑ Flower R, Rang HP, Dale MM, Ritter JM (2007). Rang & Dale's pharmacology. Edinburgh: Churchill Livingstone. ISBN 978-0-443-06911-6.[сторінка?]
  42. ↑ Klepfish A, Berrebi A, Schattner A (2001). Intranasal tranexamic acid treatment for severe epistaxis in hereditary hemorrhagic telangiectasia. Archives of Internal Medicine. 161 (5): 767. doi:10.1001/archinte.161.5.767. PMID 11231712.
  43. ↑ Zhou LL, Baibergenova A (2017). Melasma: systematic review of the systemic treatments. International Journal of Dermatology. 56 (9): 902—908. doi:10.1111/ijd.13578. PMID 28239840.
  44. ↑ Taraz M, Niknam S, Ehsani AH (May 2017). Tranexamic acid in treatment of melasma: A comprehensive review of clinical studies. Dermatologic Therapy. 30 (3): e12465. doi:10.1111/dth.12465. PMID 28133910.
  45. ↑ Gharaibeh A, Savage HI, Scherer RW, Goldberg MF, Lindsley K (2019). Cochrane Eyes and Vision Group (ред.). Medical interventions for traumatic hyphema. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 1: CD005431. doi:10.1002/14651858.CD005431.pub4. PMC 6353164. PMID 30640411.
  46. ↑ Atsev S, Tomov N (2020). Using antifibrinolytics to tackle neuroinflammation. Neural Regeneration Research. 15 (12): 2203—2206. doi:10.4103/1673-5374.284979. PMC 7749481. PMID 32863031.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  47. ↑ https://www.who.int/reproductivehealth/tranexamic-acid-pph-treatment/en/
  48. ↑ Chornenki NL, Um KJ, Mendoza PA, Samienezhad A, Swarup V, Chai-Adisaksopha C, Siegal DM (2019). Risk of venous and arterial thrombosis in non-surgical patients receiving systemic tranexamic acid: A systematic review and meta-analysis. Thrombosis Research. 179: 81—86. doi:10.1016/j.thromres.2019.05.003. PMID 31100632.
  49. ↑ Tranexamic Acid use while Breastfeeding. www.drugs.com. 2014. Архів оригіналу за 18 September 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  50. ↑ Law RH, Wu G, Leung EW, Hidaka K, Quek AJ, Caradoc-Davies TT, Jeevarajah D, Conroy PJ, Kirby NM, Norton RS, Tsuda Y, Whisstock JC (2017). X-ray crystal structure of plasmin with tranexamic acid-derived active site inhibitors. Blood Advances. 1 (12): 766—771. doi:10.1182/bloodadvances.2016004150. PMC 5728053. PMID 29296720.
  51. ↑ Wu G, Mazzitelli BA, Quek AJ, Veldman MJ, Conroy PJ, Caradoc-Davies TT, Ooms LM, Tuck KL, Schoenecker JG, Whisstock JC, Law RH (2019). Tranexamic acid is an active site inhibitor of urokinase plasminogen activator. Blood Advances. 3 (5): 729—733. doi:10.1182/bloodadvances.2018025429. PMC 6418500. PMID 30814058.
  52. ↑ 19th WHO Model List of Essential Medicines (PDF). WHO. 2015. Архів оригіналу (PDF) за 13 May 2015. Процитовано 10 травня 2015.
  53. ↑ а б Xanodyne Announces FDA Approval of Lysteda (Tranexamic Acid) for Treatment of Women with Heavy Menstrual Bleeding. Drugs.com (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
  54. ↑ Chapman, Chris (27 січня 2011). Tranexamic Acid to be available OtC. Community pharmacy news, analysis and CPD. Архів оригіналу за 9 October 2011. [Архівовано 2011-10-09 у Wayback Machine.]
  55. ↑ Chapman, Chris (10 лютого 2011). In defence of multiple pharmacies. Community pharmacy news, analysis and CPD. Архів оригіналу за 28 March 2012. [Архівовано 2012-03-28 у Wayback Machine.]
  56. ↑ Allen, Helen (13 червня 2012). Tranexamic acid for bleeding. Patient UK. Архів оригіналу за 25 May 2014.

Література

[ред. | ред. код]
  • Фармакологія з основами патології: Підручник / І.С. Чекман, В.Т., І.Ф. Бєленічев, Ю.М. Колесник, Н.О. Горчакова, Н.В. Бухтіярова, С.А.Моргунцова. – Запоріжжя, 2016. – 515 с. – С.307,319
  • Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів. С. О. Возіанов та ін. // Здоров'я чоловіка. - 2020. - № 3. - С.75-78
  • МОНУ НАКАЗ 24.03.2014 № 205 "Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676"
  • Н.А. КОМАШКО, В.М. ВАНЧЕНКО, Я.І. ГЕНИК, Н.В. ВАНЧЕНКО, Н.М. КУДЕРСЬКА, В.Л. БІЛОБРОВКА (ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, УКРАЇНА) ВИКОРИСТАННЯ ТРАНЕКСАМОВОЇ КИСЛОТИ В ЛОР ХІРУРГІЇ// XII З’ЇЗД оториноларингологів України, 18-20 травня 2015 р. - С.74-75 Ел.джерело
  • Чечуга, С. Б. Досвід застосування транексамової кислоти в акушерсько-гінекологічній практиці / Здоровье женщины. - Киев, 2015 г. N 1. - С.96-102

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транексамова_кислота&oldid=43899962