Тоскалюк Михайло Тимофійович
| Тоскалюк Михайло Тимофійович | |
|---|---|
| Народився | 8 листопада 1906 |
| Помер | 7 січня 1979 (72 роки) |
| Діяльність | педагог |
| Нагороди |  |
Миха́йло Тимофі́йович Тоскалю́к (8 листопада 1906— 7 січня 1979) — український педагог, партизан. Командир партизанського загону імені Чапаєва.
Перед війною з німцями працював завідувачем Чемеровецького районного відділу народної освіти. Був єдиним серед учителів району кавалером ордена «Знак Пошани» [1].
Коли почалася війна, Тоскалюка призвали до армії. Він був начальником артилерійського складу. Воював в Україні до вересня 1941 року. Тяжко поранений, лишився на полі бою в містечку Оржиця Полтавської області. Там потрапив до табору для військовополонених, але при першій же нагоді втік. Два місяці пробирався на милицях в Чемерівці [2].
Діяльність партизанського загону імені Чапаєва та його командира Михайла Тоскалюка висвітлено в документальній повісті Йосипа Протоцького «Друзі мої партизани».
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 580, 602.
- Протоцький Й. І. Друзі мої партизани: Документальна повість. Літературний запис Є. П'ятигорської. — К.: Політвидав України, 1973. — 142 с.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |