Перейти до вмісту

Топільське

Координати: 48°55′33″ пн. ш. 24°14′5″ сх. д. / 48.92583° пн. ш. 24.23472° сх. д. / 48.92583; 24.23472
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Топільське
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Рожнятівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060230100043195
Основні дані
Засноване 1394
Населення 527
Площа 1,55 км²
Густота населення 340 осіб/км²
Поштовий індекс 77634
Телефонний код 380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°55′33″ пн. ш. 24°14′5″ сх. д. / 48.92583° пн. ш. 24.23472° сх. д. / 48.92583; 24.23472
Водойми Лімниця
Місцева влада
Адреса ради смт.Рожнятів , Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77600
Карта
Топільське. Карта розташування: Україна
Топільське
Топільське
Топільське. Карта розташування: Івано-Франківська область
Топільське
Топільське
Мапа
Мапа

Топі́льське — село в Рожнятівській селищній громаді,Калуського району, Івано-Франківської області.

Географічні дані

[ред. | ред. код]

Топільське — дуже гарне і мальовниче село. Якщо вийти на Тополецьку гору, то можна побачити гарні краєвиди села, це одне із сіл, у якому збереглися нормальні дороги.

Знаходиться за 6 км від районного центру і належить до Рожнятівської селищної ради.

Назва села походить від слова «тополя» (дерево) або від слова «топитися» (при переправі в повноводній річці Лімниця).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село припадає на 1394 рік.[джерело?]

У давнину в селі був монастир. В XV столітті належав він Івану Довгому-Можновичу Сваричевському, що одержав дві грамоти в 1418 році.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[1].

У Жидачеві 27 грудня 1518 року Федір Ольгердович посвідчує, що Топільське і Чорний ліс на Лімниці належать до Сваричева.

У 1648 році повсталі селяни спалили поміщицький двір у Топільську, взяли штурмом замок у Перегінську[2].

У 1854 році Топільське належить до Калуського повіту Стрийського округу, Самбірського окружного суду.

У 1866 році в селі була тимчасова школа.

У 1880 році село належало до Калуського повіту, в селі були філіяльна церква[3] парафії у Лдзянах, 81 будинок і 388 мешканців (353  греко-католики, 12 римо-католиків, 23 юдеї; всі — українці)[4].

У «Шематизмі» за 1908 рік читаємо: «Дочірня церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Богородиці (1861 p.). У селі також є 5 капличок. Число душ — 566. Пошта в Петранці».

У 1910 році в селі була однокласна школа.

У 1921 році проживало 502 особи; в 1935 році — 537 українців, 13 поляків, 6 євреїв. Божу службу в церкві правив парох зі Лдзяного.

У 1939 році в селі проживало 590 осіб (555 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв)[5].

Жителі села разом іншими українцями виборювали волю і клали життя та здоров'я за десятиліття повстанських боїв і підпільної боротьби.[6]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 527 100%

Визначні особистості

[ред. | ред. код]

Загинули:

Народилися:

  • Бойчук Дмитро Васильович («Дикий») (1993—2023) — молодший сержант 47ОМБр [10][11][12].
  • Діма Варварук — український блогер.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Зараз у селі проживає 512 осіб і нараховується 147 господарств. Працює школа І ступеня (директор школи — Кривошапка Леся Михалівна), ФАП (завідувач — Стефанів Люба Дмитрівна), є клуб, також у селі є музей у Ганчука Дмитра.

Церква греко-католицька Непорочного Зачаття, дерев'яна. Службу править отець Андрій Яремчук.

В селі працює приватне підприємство «Кузня» і три торговельні заклади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 294 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  3. Церква Непорочного Зачаття Пр. Богородиці 1857
  4. Географічний словник Королівства Польського, 1891, т. 12, стор. 398
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  6. В с.Топільське вшанували повстанське подружжя, яке загинуло у вирі боротьби за Україну
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Місце загибелі № 36.
  9. 5 грудня 1948 р. в с. Топільське загинув референт СБ Карпатського крайового проводу ОУН «ЙОРДАН» Володимир Лівий
  10. Рятував поранених бійців. На Запорізькому напрямку загинув бойовий медик із Франківщини Дмитро Бойчук.
  11. Про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Збройних Сил України – Бойчуку Дмитру Васильовичу. Роки життя: 07.06.1993р.- 23.07.2023р.
  12. Бойчук Дмитро - позивний «Дикий», молодший сержант, бойовий медик взводу 47-ої ОМБ с. Топільське.