Тодар Верниковський

Тодар Верниковський
Тодар Вернікоўскі
Народився	1861 м. Дудзичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія
Помер	14 липня 1938 Вільнюс, Польща
Поховання	Свято-Єфросинівський цвинтарd
Країна	Російська імперія  Білоруська Народна Республіка  Серединна Литва  Польська Республіка
Національність	білорус
Діяльність	політичний і громадсько-культурний діяч
Alma mater	Мінське духовне училище, Мінська духовна семінарія
Заклад	Міністерство державного майна Російської імперії і Radaškovičy Belarusian gymnasiumd
Членство	Q13031461?, Рада Білоруської Народної Республіки, Народний секретаріат БНР, Білоруський національний комітет, Central Belarusian Concil of Wilno and Grodnod, Q13033396?, Білоруська військова комісія і Товариство білоруської школи
Партія	Білоруська партія соціалістів-революціонерів
Тодар Верниковський у Вікісховищі

Тодар (Федір) Верниковський (біл. Тодар (Фёдар) Міхайлавіч Вернікоўскі; 1861(1861), Дудзичі Ігуменського повіту, Біларусь — 14 липня 1938, Вільнюс, зона окупації Польщі) — банківський фінансист, білоруський політичний та релігійний діяч. Державний скарбник та міністр промисловості БНР. Ревізор уряду БНР білоруських організацій в УНР. Член Центральної білоруської ради Віленщини і Гродненщини. Один із лідерів автокефального руху Білоруської Православної Церкви у міжвоєнний час.

Біографія

Походив з родини псаломщика. Навчався в Мінському духовному училищі та семінарії, в технологічному інституті та на курсах господарства, садівництва та городництва в Петербурзі. Працював у Селянському поземельному банку, Західній експедиції з осушення поліських боліт і зрошення південних земель, Міністерстві землеробства і державного майна Російської імперії. 1906 відряджений до 1-ї Державної Думи як консультант комісії із земельного поліпшення господарства в Російської імперії .

Після виходу у відставку, жив у Мінську, працював у мінських банках, обраний до міської думи.

У грудні 1917 - квітні 1918 - скарбник Мінського білоруського народного представництва, у квітні 1918 у Раді Білоруської Народної Республіки. За пропозицією голови Народного секретаріату БНР Йосипа Воронка хотів влаштуватися на посаду народного секретаря у справах біженців.

В уряді БНР на чолі з Романом Скірмунтом був державним скарбником (з червня 1918), в уряді БНР на чолі з Яном Середою - народний секретар торгівлі і промисловості, господарства, державний контролер. Ревізував білоруські організації в Україні. До уряду БНР, який очолив Антон Луцкевич, не ввійшов, тому що не поділяв соціалістичних поглядів останнього.

Входив до складу економічної, фінансової та контрольної комісії Ради БНР.

У грудні 1918 разом з друзями Ради і уряду Луцкевича переїхав до Вільно , потім - до Гродно.

Був членом Білоруського національного комітету в Гродно, входив до складу Центральної білоруської ради Віленщини і Гродненщини .

1919 - 1920 - голова Переселенського комітету, товариства «Білоруська хата», розпорядник і заступник голови білоруського культурно-просвітницького товариства «Вітчизна» в Гродно, голова громадського зібрання «Білоруська хата» і біженського комітету, скарбник культурно-просвітницького товариства «Малинівка» і білоруського дитячого притулку.

З серпня 1919 - в Тимчасовому Білоруському національному комітеті в Мінську, адміністратор Білоруського театру в Мінську.

Виконував також обов'язки радника та відповідального за контакти з Церковною радою Мінської православної єпархії.

Після 1921 емігрував до Вільнюса, який анексувала Польща.

У 1928 - 1929 редактор газети «Громадянин», журналу «Білоруські рідні».

Брав активну участь у громадському русі з білорусизації Православної церкви в Західній Білорусі. 1930 у Вільнюсі на конференції представників білоруських православних організацій, на якій був створений Білоруський православний комітет із білорусизації Церкви, Верниковський обраний його головою.

Один з організаторів Білоруського культурно-просвітницького товариства «Просвіта».

Література

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.4: Варанецкі — Гальфстрым / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1997. — Т. 4. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0090-0
• Горный А. Слово о Федоре Верниковском // Гродненские епархиальные ведомости. 2011. № 9. С. 13 — 15.