Тетрайодомеркурат(II) калію
Тетрайодомеркурат(II) калію | |
---|---|
Назва за IUPAC | тетрайодомеркурат(II) калію |
Інші назви | калій меркурій іодид, реактив Несслера (головний компонент) |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7783-33-7 |
PubChem | 15980736 |
Номер EINECS | 231-990-4 |
ChEBI | 51568 |
SMILES | [K ].[K ].I[Hg-2](I)(I)I |
InChI | InChI=1S/Hg.4HI.2K/h;4*1H;;/q 2;;;;;2* 1/p-4 |
Номер Гмеліна | 37029 |
Властивості | |
Молекулярна формула | K2[HgI4][1] |
Зовнішній вигляд | жовті кристали |
Запах | без запаху |
Густина | 4,29 г/см3 |
Розчинність (вода) | добре розчинний |
Розчинність | розчинний у спиртах, етері, ацетоні |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Тетрайодомеркурат(II) калію — неорганічна сполука, що складається з катіонів калію та тетрайодомеркурат(II)-аніонів, K2[HgI4]. Застосовується переважно в якісному аналізі у складі реактиву Несслера, — розчину, що містить 0,09 моль/л тетрайодомеркурату(II) калію та 2,5 моль/л гідроксиду калію, — для визначення амонію.[2]
Кристалізацією з концентрованого водного розчину йодиду ртуті(II)[en] в присутності надлишку йодиду калію отримують темно-оранжевий моногідрат складу KHgI3.H2O.[3] У водних розчинах цей трийодидний комплекс приєднує йодид-аніон з утворенням тетрайодомеркурат(II)-аніону.[4]
Водний розчин K2HgI4 взаємодіє з солями Cu(I) з утворенням нерозчинної солі Cu2HgI4.[5]
Лужний розчин K2HgI4 названо на честь німецького хіміка Юліуса Несслера (нім. Julius Neßler). Блідий розчин реактиву Несслера дає глибоке жовте забарвлення у присутності катіонів амонію. При вищих концентраціях утворюється коричневий осад. Чутливість цього крапельного тесту становить близько 0,3 мкг NH3 в 2 мкл.[6] Застосовувалося також фотометричне визначення при довжині хвилі 436 нм. Визначенню заважають катіони металів, гуанідин та його похідні, первинні та вторинні спирти.[2]
Ртуть має характерну схильність до утворення прямих зв'язків з атомом азоту:[7]
- Hg2 2 NH3 ⇄ [Hg-NH2] NH
4
Забарвлення з'являється завдяки реакції утворення йодиду основи Міллона:
- NH4 2 [HgI4]2− 4 OH− → HgO·Hg(NH2)I ↓ 7 I− 3 H2O
- ↑ Lide, David R., ред. (2009). CRC Handbook of Chemistry and Physics (вид. 90th). Boca Raton, Florida: CRC Press. с. 4-83. ISBN 978-1-4200-9084-0.
- ↑ а б Несслера реактив // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая Рос. энцикл., 1992. — Т. 3 : Меди сульфиды — Полимерные красители. — Стб. 433. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-039-8.(рос.)
- ↑ F. Wagenknecht, R. Juza, "Potassium Triiodomercurate(II)" in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1100.
- ↑ Mok, K. F.; McKee, V. (1990). Structure of a dipotassium tetraiodomercurate(II) salt with dibenzo-18-crown-6. Acta Crystallographica C. 46 (11): 2078—2081. doi:10.1107/S0108270195003742.
- ↑ F. Wagenknecht, R. Juza, "Copper(I) Tetraiodomercurate(II)" in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1100.
- ↑ Arthur I. Vogel, A Text-Book of Macro and Semimicro Qualitative Inorganic Analysis, Longmans. Green and Co. 1954, New York-London. page 319.
- ↑ Greenwood N.N.; Earnshaw A. (1997). Chemistry of the Elements (вид. 2nd). Oxford: Reed Educational and Professional Publishing Ltd. с. 1218. ISBN 0-750-63365-4.