Перейти до вмісту

Тетрайодомеркурат(II) калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тетрайодомеркурат(II) калію
Назва за IUPAC тетрайодомеркурат(II) калію
Інші назви калій меркурій іодид,
реактив Несслера (головний компонент)
Ідентифікатори
Номер CAS 7783-33-7
PubChem 15980736
Номер EINECS 231-990-4
ChEBI 51568
SMILES [K ].[K ].I[Hg-2](I)(I)I
InChI InChI=1S/Hg.4HI.2K/h;4*1H;;/q 2;;;;;2* 1/p-4
Номер Гмеліна 37029
Властивості
Молекулярна формула K2[HgI4][1]
Зовнішній вигляд жовті кристали
Запах без запаху
Густина 4,29 г/см3
Розчинність (вода) добре розчинний
Розчинність розчинний у спиртах, етері, ацетоні
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тетрайодомеркурат(II) калію — неорганічна сполука, що складається з катіонів калію та тетрайодомеркурат(II)-аніонів, K2[HgI4]. Застосовується переважно в якісному аналізі у складі реактиву Несслера, — розчину, що містить 0,09 моль/л тетрайодомеркурату(II) калію та 2,5 моль/л гідроксиду калію, — для визначення амонію.[2]

Синтез та структура

[ред. | ред. код]

Кристалізацією з концентрованого водного розчину йодиду ртуті(II)[en] в присутності надлишку йодиду калію отримують темно-оранжевий моногідрат складу KHgI3.H2O.[3] У водних розчинах цей трийодидний комплекс приєднує йодид-аніон з утворенням тетрайодомеркурат(II)-аніону.[4]

Водний розчин K2HgI4 взаємодіє з солями Cu(I) з утворенням нерозчинної солі Cu2HgI4.[5]

Реактив Несслера

[ред. | ред. код]

Лужний розчин K2HgI4 названо на честь німецького хіміка Юліуса Несслера (нім. Julius Neßler). Блідий розчин реактиву Несслера дає глибоке жовте забарвлення у присутності катіонів амонію. При вищих концентраціях утворюється коричневий осад. Чутливість цього крапельного тесту становить близько 0,3 мкг NH3 в 2 мкл.[6] Застосовувалося також фотометричне визначення при довжині хвилі 436 нм. Визначенню заважають катіони металів, гуанідин та його похідні, первинні та вторинні спирти.[2]

Ртуть має характерну схильність до утворення прямих зв'язків з атомом азоту:[7]

Hg2 2 NH3 ⇄ [Hg-NH2] NH
4

Забарвлення з'являється завдяки реакції утворення йодиду основи Міллона:

NH4 2 [HgI4]2− 4 OH → HgO·Hg(NH2)I ↓ 7 I 3 H2O

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lide, David R., ред. (2009). CRC Handbook of Chemistry and Physics (вид. 90th). Boca Raton, Florida: CRC Press. с. 4-83. ISBN 978-1-4200-9084-0.
  2. а б Несслера реактив // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая Рос. энцикл., 1992. — Т. 3 : Меди сульфиды — Полимерные красители. — Стб. 433. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-039-8.(рос.)
  3. F. Wagenknecht, R. Juza, "Potassium Triiodomercurate(II)" in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1100.
  4. Mok, K. F.; McKee, V. (1990). Structure of a dipotassium tetraiodomercurate(II) salt with dibenzo-18-crown-6. Acta Crystallographica C. 46 (11): 2078—2081. doi:10.1107/S0108270195003742.
  5. F. Wagenknecht, R. Juza, "Copper(I) Tetraiodomercurate(II)" in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1100.
  6. Arthur I. Vogel, A Text-Book of Macro and Semimicro Qualitative Inorganic Analysis, Longmans. Green and Co. 1954, New York-London. page 319.
  7. Greenwood N.N.; Earnshaw A. (1997). Chemistry of the Elements (вид. 2nd). Oxford: Reed Educational and Professional Publishing Ltd. с. 1218. ISBN 0-750-63365-4.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]