Терней

Терней рос. Терней Координати 45°2′ пн. ш. 136°36′ сх. д. Країна  Росія[[d:Track:Q26882286]]-1">[1] Росія[[d:Track:Q26882286]]-1">[1] Регіон Приморський край Район Тернейський район Дата заснування 1908 Статус з 1938 Площа 3,5 км² Населення 3360 осіб (2015) Часовий пояс UTC 10 Телефонний код 42374 Поштовий індекс 692150 Ідентифікатор 05640151051 GeoNames 2015352 Терней Терней (Росія)  Терней у Вікісховищі

Терней (рос. Терней) — селище міського типу, адміністративний центр Тернейського району на північному сході Приморського краю, Росія.

Географія

Селище Терней лежить на правому березі річки Серебрянка за три кілометри від впадання її в бухту Серебрянка Японського моря.

Дорога до сел. Терней йде на північ від с. Пластун, відстань до Пластуна близько 58 км.

Відстань по автодорозі до Владивостока 665 км, до Хабаровська 640 км.

На північ від сел. Терней йде дорога до села Мала Кема, відстань до Малої Кеми близько 100 км.

Від автодороги Терней — Мала Кема на північний захід йде дорога до сіл Тайожне і Молодіжне Красноармійського району, відстань до Тайожного близько 120 км, до Молодіжного близько 160 км, іншоъ автодороги в ці віддалені населені пункти немає.

Історія

Затока Терней на карті 1799 року

Бухта Терней була відкрита для європейців Лаперузом 23 червня 1787 роцы, і названа ним же на честь французького мореплавця адмірала Шарля д'Арсака де-Тернея (фр. Baie de Ternay).

Село Грінгмутовка заснована у вересні 1908 року, названа переселенцями в честь померлого в 1907 лідера чорносотенного руху Володимира Грінгмута.

«Суспільство новоселів на березі Великого Океану постановило назвати своє селище Грінгмутовським. Воно не тільки не має свого православного храму, а й знаходиться далеко від церков ... Протоієрей Іоанн Восторгов звернувся з відозвою до москвичів зібрати пожертви на спорудження храму, який грінгмутівці вирішили назвати на згадку Св. Кн. Володимира».

— Газета «Далека околиця», 1909

У 1922 році село було перейменовано в Терней, а з 1938 року отримала статус селища міського типу.

Примітки

_1-1">^б ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО

d:Track:Q26882286

La Pérouse, Jean François de Galaup, comte de (1831), de Lesseps, Jean Baptiste (ред.), Voyage de Lapérouse, rédigé d'après ses manuscrits, suivi d'un appendice renfermant tout ce que l'on a découvert depuis le naufrage, et enrichi de notes par m. de Lesseps, с. 249, 252—257

Дьячковскіе — Лабецкие [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Далекосхідний Монархічне Вісник. № 32. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 31 січня 2009.