Теорема про бісектрису — теорема планіметрії , яка пов'язує довжини відрізків, на які бісектриса ділить сторону, до якої вона проведена, та довжини прилеглих сторін даного трикутника .
Бісектриса трикутника ділить сторону, до якої вона проведена, на відрізки, пропорційні прилеглим до них сторонам, тобто
B
D
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {BD}{DC}}={\frac {AB}{AC}}}
.
Справедлива і обернена теорема: якщо на стороні
B
C
{\displaystyle BC}
трикутника
A
B
C
{\displaystyle ABC}
обрано точку
D
{\displaystyle D}
так, що
B
D
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {BD}{DC}}={\frac {AB}{AC}}}
, то відрізок
A
D
{\displaystyle AD}
— бісектриса кута
∠
A
{\displaystyle \angle A}
трикутника
A
B
C
{\displaystyle ABC}
. Це можна легко довести методом від супротивного .
Ілюстрація доведення теореми про бісектрису (методом пропорційних відрізків)
Нехай дано трикутник
A
B
C
{\displaystyle ABC}
,
A
D
{\displaystyle AD}
— бісектриса кута
∠
A
{\displaystyle \angle A}
. Через точку
B
{\displaystyle B}
проведемо пряму, паралельну прямій
A
D
{\displaystyle AD}
і нехай проведена пряма перетинає пряму
A
C
{\displaystyle AC}
в точці
E
{\displaystyle E}
.
На зображенні кути
2
{\displaystyle 2}
та
3
{\displaystyle 3}
рівні як внутрішні різносторонні при паралельних прямих
A
D
{\displaystyle AD}
і
B
E
{\displaystyle BE}
та січній
A
B
{\displaystyle AB}
; кути
1
{\displaystyle 1}
та
4
{\displaystyle 4}
рівні як відповідні при паралельних прямих
A
D
{\displaystyle AD}
і
B
E
{\displaystyle BE}
та січній
A
E
{\displaystyle AE}
. Проте кути
1
{\displaystyle 1}
та
2
{\displaystyle 2}
рівні, оскільки
A
D
{\displaystyle AD}
— бісектриса кута
∠
A
{\displaystyle \angle A}
. Звідси маємо, що всі кути
1
{\displaystyle 1}
,
2
{\displaystyle 2}
,
3
{\displaystyle 3}
та
4
{\displaystyle 4}
рівні між собою. Звідси маємо, що трикутник
A
B
E
{\displaystyle ABE}
рівнобедрений , тобто
A
E
=
A
B
{\displaystyle AE=AB}
.
За теоремою про пропорційні відрізки маємо:
C
D
A
C
=
D
B
A
E
{\displaystyle {\frac {CD}{AC}}={\frac {DB}{AE}}}
. Але
A
E
=
A
B
{\displaystyle AE=AB}
, тому
C
D
A
C
=
D
B
A
B
{\displaystyle {\frac {CD}{AC}}={\frac {DB}{AB}}}
, звідки остаточно
B
D
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {BD}{DC}}={\frac {AB}{AC}}}
. Теорему доведено.
Ілюстрація доведення теореми про бісектрису (методом площ) Нехай дано трикутник
A
B
C
{\displaystyle ABC}
,
A
D
{\displaystyle AD}
— бісектриса кута
∠
A
{\displaystyle \angle A}
. Знайдемо площі трикутників
A
B
D
{\displaystyle ABD}
та
A
D
C
{\displaystyle ADC}
. Для цього скористаємося двома формулами для знаходження площ:
S
=
1
2
a
h
a
{\displaystyle S={\frac {1}{2}}ah_{a}}
, де
a
{\displaystyle a}
— сторона трикутника, а
h
a
{\displaystyle h_{a}}
— висота, опущена на цю сторону;
S
=
1
2
b
c
sin
α
{\displaystyle S={\frac {1}{2}}bc\sin \alpha }
, де
b
{\displaystyle b}
та
c
{\displaystyle c}
— сторони трикутника,
α
{\displaystyle \alpha }
— кут між цими сторонами.
З першої формули маємо, що
S
A
B
D
=
1
2
B
D
⋅
A
E
{\displaystyle S_{ABD}={\frac {1}{2}}BD\cdot AE}
, а
S
A
D
C
=
1
2
C
D
⋅
A
E
{\displaystyle S_{ADC}={\frac {1}{2}}CD\cdot AE}
, де
A
E
{\displaystyle AE}
— висота трикутника
A
B
C
{\displaystyle ABC}
, яка є також і висотою трикутників
A
B
D
{\displaystyle ABD}
та
A
D
C
{\displaystyle ADC}
. Звідси
S
A
B
D
S
A
D
C
=
1
2
B
D
⋅
A
E
1
2
C
D
⋅
A
E
=
B
D
D
C
{\displaystyle {\frac {S_{ABD}}{S_{ADC}}}={\frac {{\frac {1}{2}}BD\cdot AE}{{\frac {1}{2}}CD\cdot AE}}={\frac {BD}{DC}}}
.
З другої формули отримуємо, що
S
A
B
D
=
1
2
A
B
⋅
A
D
sin
∠
B
A
D
{\displaystyle S_{ABD}={\frac {1}{2}}AB\cdot AD\sin \angle BAD}
та
S
A
D
C
=
1
2
A
C
⋅
A
D
sin
∠
D
A
C
{\displaystyle S_{ADC}={\frac {1}{2}}AC\cdot AD\sin \angle DAC}
. Звідси
S
A
B
D
S
A
D
C
=
1
2
A
B
⋅
A
D
sin
∠
B
A
D
1
2
A
C
⋅
A
D
sin
∠
D
A
C
=
A
B
sin
∠
B
A
D
A
C
sin
∠
D
A
C
{\displaystyle {\frac {S_{ABD}}{S_{ADC}}}={\frac {{\frac {1}{2}}AB\cdot AD\sin \angle BAD}{{\frac {1}{2}}AC\cdot AD\sin \angle DAC}}={\frac {AB\sin \angle BAD}{AC\sin \angle DAC}}}
. Оскільки
A
D
{\displaystyle AD}
— бісектриса кута
∠
A
{\displaystyle \angle A}
, то
∠
B
A
D
=
∠
D
A
C
{\displaystyle \angle BAD=\angle DAC}
, звідки
sin
∠
B
A
D
=
sin
∠
D
A
C
{\displaystyle \sin \angle BAD=\sin \angle DAC}
, а тому остаточно
S
A
B
D
S
A
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {S_{ABD}}{S_{ADC}}}={\frac {AB}{AC}}}
.
Вище доведено, що
S
A
B
D
S
A
D
C
=
B
D
D
C
{\displaystyle {\frac {S_{ABD}}{S_{ADC}}}={\frac {BD}{DC}}}
та
S
A
B
D
S
A
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {S_{ABD}}{S_{ADC}}}={\frac {AB}{AC}}}
, а тому
B
D
D
C
=
A
B
A
C
{\displaystyle {\frac {BD}{DC}}={\frac {AB}{AC}}}
. Теорему доведено.
Якщо пряма
A
D
{\displaystyle AD}
не обов'язково є бісектрисою, то з вище викладених міркувань випливає, що
B
D
D
C
=
A
B
sin
∠
B
A
D
A
C
sin
∠
D
A
C
{\displaystyle {\frac {BD}{DC}}={\frac {AB\sin \angle BAD}{AC\sin \angle DAC}}}
.
Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Геометрія: підруч. для 8 кл. з поглибл. вивченням математики. — Х.: Гімназія, 2009. — 240 с. ISBN 978-966-474-012-5