Теодор Аксентович
Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; 13 травня 1859, Брашов, Румунія — 27 серпня 1938, Краків, Польща) — польський художник та викладач вірменського походження.
Народився в Брашові (Трансільванія), у вірменській родині.
Художню освіту здобував у 1879-1882 в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював художником-ілюстратором у різних виданнях. У творчому доробку художника — копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана.
Здійснив декілька подорожей країнами Західної Європи, відвідав Рим і Лондон.
Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена техніці пастель.
У творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети).
Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» тощо, в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї.
Професор Краківської академії красних мистецтв.
У 1897 створив художню школу для жінок.
В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства Sztuka, яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства —
- Станіслав Виспянський
- Юліан Фалат
- Яцек Мальчевський
- Леон Вичулковський
- Ян Станіславський
- Володимир Тетмаєр
- Юзеф Мегоффер
- Йосип Хелмонський
1906 року вірменський архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії — Теодора Аксентовича та Йосипа Мегофера — взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.
-
Поховання св. Одільона, Вірменський собор, Львів.
-
Вівтар
-
Хачкар на подвір'ї.
-
Інтер'єр Вірменської церкви у Львові.
Помер у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі.
Серед учнів майстра — Леопольд Готтліб.
-
«Пастушка», 1883
-
«Італійка з квітами в кошику», 1882, Варшава
-
«Гуцул з люлькою», 1888
-
«Коломийка», 1895, Національний музей, Варшава
-
«Старий лірник з дівчинкою», 1900, Львівська національна галерея мистецтв
-
Анахоріт, 1881, Варшава
-
«Свято Йордану», 1937
-
1937
-
1937
-
«Портрет дівчинки», пастель
-
«Панянка в чорній сукні», 1906
-
«Дівочий портрет», 1898
-
«Русинська дівчина зі свічкою»
-
«Весна» (портрет улюбленої моделі Ати Закревської), 1900, Плоцьк, Мазовецький музей
-
Золотий янгол
-
Жінка
-
Рудоволоса
-
Рудоволоса
-
Рудоволоса
-
Під ярмом бідності
-
Старець та дівчина
-
Самарітянка
-
Пані в парку
-
Видіння-згадка
-
Автопортрет, 1907
-
Автопортрет, 1898
- Модерн (мистецтво)
- Мозаїка
- Фреска
- Вірменська церква (Львів)
- Національний університет «Львівська політехніка»
- Каплиця