Одеон (театр)

Одеон
48°50′58″ пн. ш. 2°20′20″ сх. д.
Країна	Франція[[d:Track:Q384602]][[d:Track:Q68471231]][[d:Track:Q809830]]-1">[1]
Розташування	VI округ Парижа[[d:Track:Q384602]][[d:Track:Q68471231]][[d:Track:Q809830]]-1">[1]
Тип	споруда театру[[d:Track:Q384602]][[d:Track:Q68471231]][[d:Track:Q809830]]-1">[1]
Архітектор	Шарль де Вайї[[d:Track:Q12021673]][[d:Track:Q43003820]]-2">[2] і Marie-Joseph Peyred[[d:Track:Q12021673]][[d:Track:Q43003820]]-2">[2]
Дата заснування	1782
Адреса	place de l'Odéond
Одеон Одеон (Франція)
Медіафайли у Вікісховищі

Театр «Одеон»

Театр «Одеон» (фр. Théâtre de l'Odéon) — один з шести французьких національних театрів. Розміщений за адресою Paris, 2, rue Corneille у шостому окрузі Парижа, на лівому березі Сени, поруч з Люксембурзьким садом, поблизу станції метро «Одеон».

Театр вміщає бл. 800 глядачів.

Історія

Будівля театру була споруджена в період між 1779 та 1782 в саду колишньої резиденції принца Конде в стилі класицизму за проєктом Шарля де Веллі та Марі-Жозефа Пейра, наслідуючи будівлю театру Комеді Франсез. Театр «Одеон» було відкрито королевою Марією-Антуанеттою 9 квітня 1782. В 1784 тут відбулася прем'єра п'єси Бомарше «Божевільний день, або Одруження Фігаро».

У 1990 отримав звання «театру Європи». Є членом Союзу театрів Європи.

Література

• Christian Genty, Histoire du Théâtre national de l'Odéon : Journal de bord, 1782-1982, Paris : Fischbacher, 1982, 320 p. ( 40 pl.) ISBN 2-7179-0002-0
• Jean-Claude Daufresne, Le Théâtre de l'Odéon - Architectures, Décors, Musée, Liège : Mardaga Editions, Collection : Architecture recherche, 2004, 297 P. ISBN 2-87009-873-1
• Daniel Rabreau, Le Théâtre de l'Odéon : Du monument de la Nation au théâtre de l'Europe, Naissance du monument de loisir urbain au XVIIIe siècle, Paris : Belin, 2007, 183 P. ISBN 978-2-7011-3304-1

Посилання

• Офіційна сторінка Театру