Тарасівка (Тернопільський район)
село Тарасівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Збаразька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040150440057657 |
Основні дані | |
Засноване | 1730 |
Населення | 323 |
Територія | 1283.000 км² |
Густота населення | 0.25 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47302 |
Телефонний код | 380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′15″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д. / 49.68750° пн. ш. 25.79972° сх. д. |
Водойми | Гнізна |
Відстань до районного центру |
2 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Тара́сівка — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Розташоване на річці Гнізна, на північному сході району. До 2020 орган місцевого самоврядування — Базаринська сільська рада.
Населення становить — 327 осіб (2007).
До 17 століття село називалося Тарасівці. Назва змінилася під впливом тенденції зміни відпатронімних ойконімів на -івці, характерної для 14-17 століть[1].
Перша писемна згадка припадає на 9 липня 1463 року. В цей день у Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.
Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці, Верняки, Залужжя, Тарасівка(Тарасівці), Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.
Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).
Великі маєтки у селі належали графу Лементовському, якими розпоряджався орендар Фраєнберґ (жорстока людина, платив наймитам по 70 крейцарів за день). Після від'їзду із села Івана Франка влітку 1902 р. розпочався страйк селян, тривав 2 дні. На 3-й день прибув карний ескадрон солдатів, страйк припинився, почались репресії (арештували Яцка Остапчука, інших селян).[2]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
Є церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (1920, кам'яна), 2 «фіґури».
Діють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
- Остапчук Дмитро — активіст Русько-Української радикальної партії, посол Галицького Сейму у 1895—1907 роках, батько Яцка Остапчука
- Яцко (Яків) Остапчук (1873—1961) — активіст Русько-Української радикальної партії.[5]
- Валеня Іван Юрійович — народний депутат України 1-го скликання.
Село відвідував Іван Франко:
- у 1901 році — як представник Русько-Української політичної партії, зупинявся у Дмитра Остапчука.[6]
- у 1902 р. проживав в домі Д.Остапчука (напередодні жнив, під час селянських страйків у Галичині).[7]
-
Знак при в'їзді в село
-
Сільська вулиця
-
Пам'ятний хрест
-
Околиця села
- ↑ Інна Волянюк. Посесивні ойконіми Північної Тернопільщини (утворення із суфіксом -к-а, -івк-а, ойконіми у формі родового відмінка) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Мовознавство. — Вип. № 1, 2008. — С. 198
- ↑ Б.Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина… с. 73-74
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с. 167
- ↑ Б. Мельничук, В. Уніят. Остапчук Дмитро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 693.
- ↑ Б. Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина… с. 73
- Уніят В. Тарасівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 382. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В. Тарасівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 307. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Tarasówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 160. (пол.)
- Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53
- Про населений пункт йдеться у книзі М. Грозовського «Чотири села над Гнізною» (Т., 1997).
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |