Перейти до вмісту

Сіпарая сангезька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сіпарая сангезька
Пара сангезьких сіпарай (самець і самиця)
Пара сангезьких сіпарай (самець і самиця)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Вид: Сіпарая сангезька
Aethopyga duyvenbodei
(Schlegel, 1871)
Посилання
Вікісховище: Aethopyga duyvenbodei
Віківиди: Aethopyga duyvenbodei
ITIS: 558454
МСОП: 22718068
NCBI: 667140

Сіпарая сангезька[2] (Aethopyga duyvenbodei) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Індонезії[4]. Вид отримав свою латинську назву на честь Маартена Дірка ван Ренесса ван Дуївенбоде, голландського торгівця з Тернате.

Індонезійська марка із зображенням сангезької сіпараї

Довжина птаха становить 12 см. Самець має блискучу синьо-зелену пляму на лобі, блискучі фіолетові плями на плечах і на надхвісті, жовту нижню частину тіла, червоні скроні, оливкову спину, жовте горло, рудий комірець на шиї і жовту нижню частину спини. Самиця має жовтувато-оливкову верхню частину тіла, лускоподібний візерунок на потилиці і жовту нижню частину тіла.

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Сангезькі сіпараї є ендеміками невеликого острова Сангір, що розташований на північ від Сулавесі. Вони мешкають в гірських лісах навколо гори Сахендаруман на півдні острова.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким. що знаходиться під загрозою зникнення. Популяцію птаха оцінюють в 18900–43800 птахів. Велику небезпеку становить подальше знищення первинних лісів острова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Aethopyga duyvenbodei. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
  4. Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679. 

Посилання

[ред. | ред. код]