Перейти до вмісту

Сім'ятичі

Координати: 52°25′38″ пн. ш. 22°51′45″ сх. д. / 52.42722° пн. ш. 22.86250° сх. д. / 52.42722; 22.86250
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сім'ятичі
Siemiatycze
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Сім'ятичі
Основні дані
52°25′38″ пн. ш. 22°51′45″ сх. д. / 52.42722° пн. ш. 22.86250° сх. д. / 52.42722; 22.86250
Країна Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q20963604? і Сім’ятицький повіт
Засновано I половина XV століття
Магдебурзьке право 1542
Площа 36,25 км²
Населення 14 319 (2022)
· густота 415 (2008[1]) осіб/км²
Міста-побратими Цеденік
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC 1 і UTC 2
Номери автомобілів BSI
GeoNames 759320
OSM 2705937 ·R (Сім’ятицький повіт)
SIMC 0923360
Поштові індекси 17-300
Міська влада
Вебсайт siemiatycze-um.com.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Сім'ятичі у Вікісховищі

Сім'я́тичі ((пол. Siemiatycze, біл. Сямятычы) — місто на сході Польщі, одне з трьох найбільших міст Північного Підляшшя, адміністративний центр Сім'ятицького повіту Підляського воєводства. Місто розташоване на річці Камйонка, за 100 км від Білостока. Населення (2007) — 15,1 тис. чоловік.

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше Сім'ятичі згадано 1443 р. Їх започатковано в першій половині XV ст. До XIX ст. було приватною власностю, належало до Судимонтовичів, Тенчинських, Шидловецьких, Боговитинів, Радзивиллів, Сопігів. Дістало міські права (Магдебурзьке право) в 1542 році від Сигізмунда II Августа. В 1580 р. налічувало 241 домів і 1446 жителів, які займались передусім рільництвом (145 волок міського ґрунту) і торгівлею збіжжям, було також 27 ремісників. У XVI ст. у Сім'ятичах був Руський ринок та церква[2].

Особливе місце в його історії займає друга половина XVIII ст. колі власницею міста була княжна Анна Яблоновська. Сім'ятичі перетворюються на розвинуте промислове та культурне місто. В 1775 р. начислювали 300 домів і 3500 жителів, що торгували, рільникували й ткали.

Після поділів Польщі був в 1795—1807 у складі Пруссії, потім Російської імперії. В 1897 р. було в місті 6150 жителів, в 1910 р. вже 12000.

У міжвоєнний період євреї становили 65 % населення міста, поляки — 26 %, білоруси — 8 %. Після І світової війни число населення впало до 5694 (1921 р.), збільшившись до 7850 в 1939 р.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 12 квітня 1934 р. розширено територію міста: з сільської ґміни Сім'ятичі вилучено село Аннополь та приєднано до міста[3].

За II св. війни місто втратило 65 % населення — передусім жидівського — в 1946 р. було тут 4106 жителів. За війни нацисти знищили єврейську громаду.

В 1952—1975 повітовий центр, зараз центр гміни Siemiatycze. Сьогодні Семятичі населені переважно поляками, які складають понад 97% населення міста. Тепер населення міста зростає: 13 453 жителів (1988), 15 060 (2008).

Церква

[ред. | ред. код]

Першу церкву в Сім'ятичах фундував в 1431 тодішній власник Кмита Судимонтович — на потреби міщан і околичної православної шляхти. В 1789 р. Сім'ятицька уніятська парафія начислювала 2511 віруючих, з яких 456 осіб жило в самому місті, в 1865 р. почалася будова сучасного, мурованого будинку церкви Св. Ап. Петра і Павла. Перед початком І св. війни православна парафія в Сім'ятичах начислювала 6625 віруючих — в самому місті і 22 в околичних селах. На території гміни Сім'ятичі проживає 7614 жителів (41 сіл).[4]

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 7185 1427 5097 661
Жінки 7849 1348 4983 1518
Разом 15034 2775 10080 2179

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 03.07.22.
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 12 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Siemiatycze w powiecie bielskim, województwie białostockiem. (пол.)
  4. http://nadbuhom.free.ngo.pl/art_1706.html[недоступне посилання з липня 2019]
  5. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.