С-70 «Охотник»
| С-70 Охотник | |
|---|---|
| С-70 «Охотник» | |
| Перший політ: | 3 серпня 2019 |
| На озброєнні у: |  Повітряно-космічні сили Росії |
| Розробник: | Сухой (компанія) і ДКБ Сухого |
| Виробник: | Новосибірський авіаційний завод імені В. П. Чкалова |
| Всього збудовано: | 3 одиниці (ще 3 будується) |
| Конструктор: | Бібіков Сергій |
| Розмах крила: | 20 м |
| Двигуни: | АЛ-41Ф М1 |
С-70 «Охотник» у Вікісховищі | |
С-70 «Охотник» (укр. Мисливець, англ. Hunter), також відомий як «Хантер-Б»[2][3] — російський безпілотний літальний апарат (БпЛА) технології Стелс, який розробляється компанією Сухой та російською авіабудівною корпорацією «МіГ» як проєкт літака шостого покоління[4]. Безпілотник створено на базі попереднього проєкту БПЛА «Скат», також розробленому МіГ[5] і включає в себе деякі технології російського винищувача Су-57[6][7][8][9].
Су-57 може керувати цим безпілотником[10].
С-70 «Охотник» розробляється, принаймні, з 2011 року, коли Міністерство оборони Росії вибрало компанію Сухой керувати програмою розроблення нового важкого безпілотного розвідувального та ударного безпілотника.[4][11]. Новий БПЛА розробляється спільно компанією Сухой та російською авіабудівною корпорацією «МіГ» на основі даних попередньої програми проєкту БПЛА «Скат»[5]. Роботи виконує Новосибірське авіаційне виробниче об'єднання (НАПО), що входить до складу компанії «Сухой». У документах дрон характеризується як «безпілотний літальний апарат шостого покоління»[11].
Перший макет, призначений для наземних випробувань, був створений у 2014 році[11]. Прототип безпілотника вперше був представлений у липні 2017 року, демонструючи конфігурацію літаючого крила.
У листопаді 2018 року з дроном провели першу серію тестів на маневрування, набір швидкості та зупинку в повністю автономному режимі на злітно-посадковій смузі заводу НАПО. Під час цих випробувань він досяг максимальної швидкості 200 км/год[12][13].
18 січня 2019 року стало відомо, що третій дослідний зразок Су-57 (борт № 053) був помічений під час використання як летюча лабораторія для відпрацювання низки систем за проєктом «Охотник», зокрема тестувалися авіоніка, зв'язок, групове застосування безпілотного апарату[14]. 24 січня 2019 року перший літаючий прототип безпілотника був представлений на заводі НАПО.[15] За словами російських офіційних осіб, Су-57 використовується як літаюча лабораторія для тестування систем авіоніки «Охотника»[7].
Наприкінці травня 2019 року із С-70 «Охотник» було проведено серію льотних випробувань, під час яких дрон пролетів кілька метрів над злітно-посадковою смугою заводу НАПО[16].
3 серпня 2019 року С-70 здійснив свій перший політ. Дрон літав близько 20 хвилин на висоті 600 метрів над державним льотно-випробувальним центром імені Чкалова в Ахтубінську і зробив кілька кіл навколо аеродрому[17]. 7 серпня Міноборони Росії оприлюднило відео першого польоту[18].
27 вересня 2019 року Міноборони Росії оприлюднило відео про перший політ С-70 «Охотник» разом із Су-57. Повідомляється, що БПЛА працював автономно та літав більш як 30 хвилин, взаємодіючи з Су-57, щоб перевірити випробування розширення радіуса радіолокації та дальності винищувача для використання далекобійної зброї повітряного базування за межами досягнення ППО противника[19].
12 лютого 2021 року джерело у ВПК повідомило, що на Новосибірському авіаційному заводі імені Чкалова будуються три додаткові прототипи. Друга модель є модифікованою копією 1-го прототипу, тоді як 3-й і 4-й прототипи будуть ідентичні серійному випуску. Удосконалення стосуватимуться систем бортового радіоелектронного обладнання та елементів конструкції літального апарату. Три додаткові прототипи мали бути готові до льотних випробувань у 2022 і 2023 роках. Джерело в ВПК також повідомило, що серійні Hunter отримають стандартні плоскі сопла для додаткового зниження їх теплової й радіолокаційної помітності[20].
28 лютого 2021 року повідомлялося, що С-70 «Охотник» буде використовуватися на борту майбутніх десантних кораблів проєкту 23900 «Іван Рогов», здатних нести 4 безпілотники С-70, для виконання розвідувально-ударних завдань[21].
Другий прототип був випущений у грудні 2021 року з новим пласким соплом[22].
Повідомляється, що на С-70 «Охотник» випробували некеровану зброю, як, наприклад, бомби вільного падіння, у 2021 році та провели випробування високоточної зброї у 2022 році[23].
У серпні 2023 року було повідомлено, що державні випробування «Охотника» завершаться до кінця 2023 року, і очікувалося, що дрон надійде у серійне виробництво у 2024 році. У січні 2024 року віце-губернатор Новосибірської області заявив, що серійне виробництво С-70 розпочнеться у другій половині 2024 року[24].
Конструкція С-70 «Охотник» базується на схемі «літаючого крила» і включає використання композитних матеріалів та стелс-покриття, що робить дрон малопомітним під час польоту[25].
Його вага становить близько 20 тонн, а розмах крил близько 20 метрів. Безпілотник оснащується або одним ТРД АЛ-31Ф, який використовується також на винищувачі Су-27, або вдосконаленою похідною АЛ-41Ф, встановленою на винищувачах Су-35С і прототипах Су-57[26], як було продемонстровано на макеті під час Міжнародного авіаційно-космічного салону МАКС у 2019 році[27].
Повідомляється, що максимальна швидкість дрона становить 1000 км/год під час перевезення корисного вантажу всередині[11].
Цілком ймовірно, що С-70 «Охотник» створювався як Loyal Wingman (дослівно — «Вірний ведений»), яким керує Су-57[28]. Літак візуально має деяку схожість з RQ-170[en][29]. Є припущення, що російські інженери могли мати доступ до такого, який був захоплений іранцями[30], але подібний проєкт літаючого крила БПЛА «Скат» розроблявся з 2005 року, а С-70 «Охотник» є подальшою розробкою Сухого колишнього проєкту корпорації МіГ[31].
Хоч модель С-70, представлена на Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС 2019 і позиціонується виробником як малопомітний БпЛА та має елементи конструкції з низькою радіолокаційною помітністю, але вихлопне сопло першого прототипу є звичайним і не забезпечує зниження інфрачервоного сліду або ефективної площі розсіювання на радарах[32][33].
Джерела даних: Ainonline[28]
- Екіпаж: безпілотний
- Розмах крила: 20 м
- Маса спорядженого: 10 000 — 20 000 кг[34] (не підтверджено)
- Максимальна злітна маса: 25 000 кг
- Силова установка: 1 × АЛ-41Ф М1, без форсажу та КВТ
- Максимально допустима швидкість: 1060 км / год
- Перегінний радіус: 6 000 км
- Бойовий радіус: 3 000 км
- 2 внутрішні відсіки для озброєння до 2 000 кг керованих і некерованих боєприпасів
5 жовтня 2024 за повідомленням ЗМІ один такий БпЛА (імовірно, четвертий досілдний прототип)[35] був уражений ракетою «повітря — повітря» російським винищувачем в небі Донецької області, за 15-20 км від лінії фронту. Уламки знищеного БпЛА впали неподалік Костянтинівки[36][37][38].
За однією з версій, було втрачене керування літальним апаратом і аби запобігти потраплянню в руки української розвідки російські військові були вимушені знищити його в повітрі[38][39].
Серед уламків збитого БпЛА були знайдені рештки бомби-планера УМПБ Д-30[40][35].
Пов'язані
Подібні
- Hongdu GJ-11
- Northrop Grumman X-47B
- Boeing Phantom Ray
- Boeing MQ-28 Ghost Bat
- Lockheed Martin RQ-170 Sentinel
- Shahed 171 Simorgh
- Northrop Grumman RQ-180
- Dassault nEUROn
- BAE Systems Taranis
- Kratos XQ-58 Valkyrie
- Sukhoi Design Bureau Архів від 17 вересня 2020 року.