Сургучова Аліна Ігорівна
| Сургучова Аліна Ігорівна | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 27 грудня 1995 Комар, Великоновосілківський район, Донецька область, Україна |
| Смерть | 13 квітня 2017 (21 рік) Бахмут, Донецька область, Україна |
| Громадянство |  Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016–2017 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування |  53-тя окрема механізована бригада (Україна) |
| Війни / битви | Війна на сході України |
Аліна Ігорівна Сургучова (нар. 27 грудня 1995, с. Комар, Великоновосілківський район, Донецька область, Україна — пом. 13 квітня 2017, м. Бахмут, Донецька область, Україна) — українська військовослужбовиця; старший солдат; служила у 53-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України; учасниця російсько-української війни.
Народилася 27 грудня 1995 року в селі Комар Великоновосілківського району на Донеччині[1]. Матір — Світлана Петрівна Сургучова, батько покинув сім'ю та виїхав у Росію[2].
До початку російсько-української війни Аліна вчилася у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі. У вересні 2016 року підписала контракт зі Збройними силами України[3]. Служила у 53-й окремій механізованій бригаді. Звання — старший солдат, посада — відповідальна виконавиця групи спеціального документального забезпечення[1].
Загинула 13 квітня 2017 року в Бахмуті: дівчину застрелив її співслуживець 39-річний старший сержант Олег П. із табельної зброї — пістолета Макарова[2]. За словами свідка вбивства Сергія П., вони троє святкували присвоєння йому військового звання «сержант». За словами вбивці, він вистрілив випадково[3]. Досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження проводила Національна поліція, процесуальне керівництво здійснювали прокурори військової прокуратури[2].
Похована у рідному селі Комар, Волноваський район, Донеччина[4].
- Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 березня 2020 року інформаційне агентство Міноборони «АрміяInform» вшанувало Аліну Сургучову разом із іншими жінками, які стали до лав захисників і віддали своє життя за Україну[5][6].
- Її портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві — секція 9, ряд 5, місце 25[1].
- У вересні 2020 року громадська організація «Жіночий ветеранський рух» облаштувала у львівському парку ім. Богдана Хмельницького Алею пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні[7]. Одна з яблунь Недзведського[en] на цій алеї висаджена в памʼять про Аліну Сургучову[8].
- Алея пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні, парк ім. Богдана Хмельницького, Львів
-
Алея пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні -
Табличка біля яблуні, висадженої в пам'ять про Аліну Сургучову
- ↑ а б в Сургучова Аліна Ігорівна - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ а б в Молчанова, Ганна (4 травня 2017). Дівчину-контрактницю застрелив товариш по службі: подробиці НП на Донбасі. OBOZREVATEL INCIDENT (рос.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ а б Gazeta.ua (4 травня 2017). 22-річну контрактницю застрелив побратим. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ За 6 років війни на Донбасі загинули 13 жінок-військових та волонтерок. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Ті, хто дивляться з небес…. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Згадаймо поіменно: Міноборони вшанувало 13 жінок, які віддали своє життя за Україну. espreso.tv (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Алею пам'яті на честь загиблих ветеранок облаштували у Львові. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Сургучова Аліна Ігорівна. iremember.org.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
