Стійло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коні в стійлах (1773)
Корови в стійлах
Кінь у деннику

Стійло, станок (різновид стійла називається денни́к) — місце індивідуального утримання сільськогосподарських тварин, відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику, хліві[1][2][3]. Стійло відрізняється від денника тим, що набагато вужче за нього і розраховане на те, що тварина не буде в стійлі розвертатися (зазвичай це вимагає помістити тварину на прив'язь). Денник принаймні вдвічі[4] ширший за стійло (часто денники утворюються поєднанням двох стійл), розрахований на безприв'язне утримання тварини і тому виконується у вигляді закритого приміщення. У стійлах зазвичай утримують корів і робочих коней, денники ж розраховані на племінних і скакових коней, жеребних кобил та інших тварин, що потребують особливого догляду[5].

Г. Г. Карлсен[6] рекомендує глибину стійла і денника для коней у 2,85 метра (3,10 для великих коней), а ширину в 1,60 метра (1,80) для стійл і 3,20 метра (3,60) для денників. М. С. Рудомінер пропонує злегка більші розміри: глибину 3,30 метра (3,50) і ширину 1,75 метра для стійла і 3,45 (3,65) для денника[7].

Стійлом (заст. «стігло») також називають місце на випасі, де худоба скупчується під час спеки для відпочинку[1][8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Стійло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Станок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Денник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гигиена содержания лошадей // Бойчук Ю. Большой ветеринарный справочник, 2015.
  5. денник // Лидия Глинкина. Иллюстрированный толковый словарь забытых и трудных слов русского языка. М., 2008. С. 92.
  6. Карлсен, 1951, с. 141.
  7. М. С. Рудоминер. Строительная индустрия. T. IX. Сельскохозяйственные здания. Главная редакция строительной литературы, 1936. С. 236.
  8. Стігло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

[ред. | ред. код]