Станом на 1 січня 2006 року населення ЄС становить приблизно 493 000 000 людей.[1] Однак очікується, що багато країн зазнають зниження чисельності населення в найближчі десятиліття,[2] хоча це може бути компенсовано за допомогою населення країн, які планують вступити до ЄС протягом найближчих 20 років. Найбільш населеною державою-членом ЄС є Німеччина, де проживає близько 83 000 000 людей. Франція та Ірландія мають найвищий рівень народжуваності.[3] Найбільш густонаселеною країною є острів Мальта, який також є найменшим, в той час найбільшою за площею є Франція. Найменш густонаселеною країною є Фінляндія.
Дані про чисельність населення наведені в таблиці нижче є найпізнішими доступними для кожної країни (деякі з них за 2006 рік, інші за 2007). Найвищі та найнижчі показники в кожній колонці виділені жирним шрифтом.
Основний ресурс для фінансування Європейського Союзу це вклади держав-членів. Кожна держава-член робить свій внесок у бюджет ЄС, а назад отримує фінансування від ЄС, залежно від відносного добробуту держав, тобто їх здатності платити.
У таблиці нижче наведені дані про вклади у вигляді відсотка від загального бюджету. При цьому беруться до уваги особливі міркування щодо Сполученого Королівства, яке скорочує свій внесок за допомогою знижки ЄС.
Репортери без кордонів (РБК) проводить щорічний огляд питання про свободу преси і дає оцінку кожній країні. У 2013 році Фінляндія була проголошена країною із самою вільною пресою в Європейському Союзі, а також у світі, з оцінкою 6,38. Болгарія посіла останнє місце у рейтингу вільної преси з оцінкою 28,58.[5]
Transparency International є міжнародною неурядовою організацією, яка щорічного публікує Глобальний звіт про корупцію, де у процентах зазначється сприйняття корупції по всьому світові. Рейтинги у таблицях відносяться до індексу сприйняття корупції від 2012 року.[7]
Рейтинги у таблиці взяті зі звіту ООН 2013 (дані за 2012 рік). ООН вважає всі країни-члени ЄС, за винятком Румунії та Болгарії, країнами з дуже високим рівнем людського розвитку.
Нерівність доходів, що вимірюється коефіцієнтом Джині, показує наскільки рівномірно розподіляються доходи серед населення. Данія має найменшу нерівність доходів із коефіцієнтом Джині 24,4, в той час як Португалія має найбільш нерівні доходи (коефіцієнт 38,5). Мальта, Люксембург і Кіпр не мають статистичних даних, і тому не включені в цю таблицю. Статистичні дані зібрані Організацією Об'єднаних Націй.[8]
Індекс легкості ведення бізнесу створюється Світовим банком на основі вивчення законів і правил, збираючи та перевіряючи вхідні дані від більш як 3500 державних чиновників, юристів, бізнес-консультантів, бухгалтерів та інших фахівців, які регулярно консультують органи з правових та нормативних питань. Дані в таблиці взяті з доповіді 2010 року.
↑Дані по Франції включають чотири заморських департаменти (Французька Гвіана, Гваделупа, Мартиніка, Реюньйон), які є невід'ємною частиною Європейського Союзу, але не включають в себе заморські території, які не є частиною Європейського Союзу. Дані по митрополії Франція такі: населення 63 600 000, площа 551 695 км², а щільність населення 113/km².
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 6 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 6 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)