Старява (Яворівський район)
| село Старява | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Тер. громада | Мостиська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46140030510020434 |
| Облікова картка | Старява |
| Основні дані | |
| Засноване | 1461 |
| Населення | 910 |
| Площа | 2,051 км² |
| Густота населення | 443,69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81313[1] |
| Телефонний код | 380 3234 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′9″ пн. ш. 23°2′47″ сх. д. / 49.86917° пн. ш. 23.04639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
201 м[2] |
| Водойми | р. Вишня |
| Відстань до обласного центру |
75 км |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Мостиська Перші |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81312, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Черневе |
| Карта | |
  Старява | |
 Старява | |
| Мапа | |
| |
Старя́ва — село в Україні, в Яворівському районі, Львівської області. Населення становить 910 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.
Розташоване на р. Вишні, за 10 км на пн. зах. від центру громади.
Перша згадка датується 1374 р.[джерело?].
У XVII ст. поселення спочатку перебуває в держанні Валентина Яксманицього, а згодом Якуба Яксманицього та його дружини Маріани Нєдзвєцької. Згадки про давню садибу знаходимо в «Люстрації» за 1661—1665 рр. Оборонний двір в поселенні винник, мабуть, протягом XVI ст.
У 1880 р. в селі мешкало 732 особи.
До 1939 р. село Львівського воєводства Добромильського повіту, після 1918 р. — Мостиського повіту.
Після другої світової війни за договором «Про державний кордон» між ПНР та СРСР від 16 серпня 1945 р. кордон пройшов через село Старява (демаркований у 1947 р.)[3]. Польська частина у 1977—1981 рр. — Stawiska, від 1981 року — Стажава.
Багато мешканців Старяви та інших сусідніх (тепер прикордонних) сіл були вбиті, багатьох примусово вивезли до Сибіру. Мешканці Старяви, які опинилися в ПНР, переслідувались владою і часто звичайними поляками, які приїздили на нові для них землі.
В селі стоїть Церква Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ, збудована 1930 р. Відомо, що вже у 1507 р. в селі існувала церква. У 1830 р. на її місці збудована новіша коштом дідича Юзефа Павліковського. У 1835 р. її розмалював коштом Ґвальберта Павліковського маляр Рафаїл Гадзевич. У 1915 р. церква згоріла під час воєнних подій Першої світової війни. У 1917 р. вибудована тимчасова дерев’яна каплиця, а у 1930 р. мурована церква за проектом відомого архітектора Євгена Нагірного[4].
Церква зведена завдяки священику УГКЦ о. Андрію Пшепюрському, який з 1925 р. став парохом села. Андрій Пшепюрський був організатором просвітянського і кооперативного руху на Мостищині, членом Центрального комітету УНДО. Похований в с. Старява[5].
- Народилися
- Стефанович-Ольшанська Михайлина (1895 — 1975), українська маляр-іконограф і графік.
- о. Степан Граб (3.01.1905 — 21.02.1966) — священик УГКЦ, політв'язень.[6]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Яворівський район. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Прогноз погоди в селі Старява
- ↑ http://pravo.levonevsky.org/bazaby/mdogov/megd4949.htm
- ↑ Слободян, В. (1998 р.). Церкви України: Перемиська єпархія. Львів. с. 354.
- ↑ Зілінський, Володимир (2006). В борні за Україну (Мостищина) (українська) . с. 47.
- ↑ Отець Степан Граб вінчав Степана Бандеру з Ярославою
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. / В. Пшик. — Львів: Дизайн-студія «Гердан Графіка», 2008. — С. 117-118. — SBN 966-8095-03-0.
