Перейти до вмісту

Старина Новак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зображення
Громадянство історія Османської Сербії і Волоське князівство[d]
Дата народження 1521-1">[1]
Місце народження Poreci Islandsd
Дата смерті 5 лютого 1601(1601-02-05)
Місце смерті Клуж-Напока
Причина смерті спалення
Рід діяльності гайдуки
Сфера роботи гайдуки
Участь у військовому конфлікті Довга війна (1591–1606)
CMNS: Старина Новак у Вікісховищі

Старина Новак (серб. кир.: Старинa Новак; рум. Baba Novac ; болг. Баба Новак, що означає «Старий Новак») — сербський гайдук (розбійник і повстанець) [2], який відзначився в багатьох битвах проти Османської імперії. Його вважають національним героєм і сербів, і румунів.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Новак народився в прибл. 1520 або прибл. 1530 в сербській родині в селі Пореч, на острові на Дунаї, на той час у складі Османської імперії (нині Доньї-Мілановац, Сербія). [2] Його родина походила з долини Тимоку.[3][4] Навчався в монастирі Пореч, де навчився читати й писати старослов'янською мовою. Окрім сербської рідної мови, він також вивчив румунську в долині Тимоку, грецьку та турецьку мови, бувши рабом османів. [5]

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

Він почав свою кар'єру гайдука в ранньому віці після того, як був ув'язнений і побитий турками, втративши всі зуби (звідси назва Старий Новак), що змусило його покинути своє місце народження та сховатися в лісах долини Тимок, де він швидко навчився користуватися зброєю та військом у харамбаші (командувача гайдуків). Невдовзі він створив власну чоту (гайдуцький загін) і розпочав жорстоку боротьбу проти османів. Його сильна особистість і військова доблесть зробили його людиною багатьох послідовників, а його партизани стали неабиякою бойовою силою.

Найдавніша згадка про Новака датується 1595 роком, коли він згадується з силами волоського князя Михайла Хороброго. [6] Новак приєднався до військ Михайла в регіоні Банат і отримав звання капітана з 2000 сербськими гайдуками (розбійниками) під своїм командуванням, призначених для визволення волоських земель. Його сили брали участь у захопленні Келугарені та звільнили Тирговиште, Бухарест і Джурджу в жовтні 1595 року. Його сили брали участь у атаці на болгарську Софію, що здобуло йому велику репутацію після того, як він і його 700 солдатів обдурили турків, змінивши маршрут через Балканські гори, і успішно раптово атакували турецькі війська, залишивши позаду лише 8 своїх солдатів і захопивши величезну кількість худоби та припасів від османів. Визволив Плевну силою 1500 бійців.

У 1598 році його значні війська, що складалися в основному з сербів, а також з деяких болгар, зустрілися з рештою військ Михайла Хороброго, загалом 16 000 озброєних людей. Вони визволили Плевну, Рахово, Врацу, Відін та Флорентин, після чого серби й болгари цих міст зібралися з його силами і влаштували бенкет. У 1599 році військо чисельністю понад 50 000 осіб під командуванням Борджа Мако зібралося разом із військами Новака в Плоєшті, у квадраті з 5—6 рядами в центрі, перш ніж захопити Сібіу. У 1600 році його війська були розгорнуті в Банаті; потім йому доручили визволити всі землі на південь, а також частину повстань у Міреслау та сусідніх містах. У грудні 1600 року Новак поїхав слідом за Майклом до Відня.

Він хотів передати туркам фортеці Лугос і Карансебеш, але його намір було вчасно розкрито. За це Новак був звинувачений у зраді союзником, який став суперником Джорджіо Баста, і був відправлений до угорської влади в Клуж (Коложвар), засуджений до спалення. Страта відбулася 5 лютого 1601 року. Цигани підготували вогонь, який став кінцем Новака, двох капітанів Михайла, Джоана Селесте та Саві Армашулу, а також деяких саксонських священників. Після того, як їх спалювали живцем протягом 1—5 годин (для повільної смерті на тіла поливали воду), тіла посадили на стовп, а ворони їли трупи. Михайло не знав про страту й почув про неї, коли проїжджав через Клуж на початку серпня 1601 року; він підняв прапор на місці страти. Тоді Джорджіо Баста наказав убити Михайла, яке відбулося поблизу Кампіа Турзій 9 серпня 1601 року.

Епічна поезія

[ред. | ред. код]

Старина Новак вшановується як герой сербської епічної поезії [6], як центральна фігура в таких поемах, як Старина Новак і князь Богосав, Старина Новак і дели Радивоє та інших. Деякі вірші плутають Старину Новака зі старшим воєначальником[7] Новаком Дебеличем, шляхтичем з 15 століття; Таким чином, образ Старини Новака в епічній поезії можна назвати двома особами.[8]

Спадщина

[ред. | ред. код]

Його іменем названі вулиці в Констанці,[9] Клуж-Напоці, Крайові,[10] Бухаресті,[11] Брашові та Белграді.

Про нього розповідає пісня Baba Novak румунського гурту Transsylvania Phoenix.[12]

У Белградському районі Палілула є район, присвячений Старині Новаку. Його ім'ям названо вулицю, місцеву громаду, початкову школу (засновану в 1922 році) та парк. До 1954 року територія парку називалася площею Старини Новак. У жовтні 2017 року міська адміністрація оголосила про встановлення пам'ятника Старині Новаку в сквері.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ De la ilegalitate, la apoteoză: cum s-a născut mitul haiducilor români
  • а б Vanku, 1988, с. 79.
  • Cristea Sandu Timoc, Contribuția baladei timocene în cadrul relațiilor culturale dintre români și popoarele Balcanice. Partea a II-a. Revista Dacia Aureliana, Apr 16, 2012, p.8
  • Aleksandra Bonači, Miodrag D. Marković. Na novim ognjištima. Savez udruženja boraca narodnooslobodilačkog rata SR Srbije. 1969, p. 13. «Старина Новак је био пореклом из неке властеоске породице која је за одбрану сокобањске долине од Турака подигла више утврђења на њеним прилазима»
  • Vanku, 1988, с. 80.
  • а б Samardžić et al., 1993, с. 263.
  • Vuk Stefanović Karadžić; R. Aleksić (1958). Pjesme junačke srednijijeh vremena. Prosveta. Стари Новак. Српска народна песма помешала је обе ове лич- ности, па се зато јунаку дају наизменично два имена: Старина Новак и, ређе, Дебелић Новак (као у четвртој песми ове књиге). Певачи, који често доводе у везу лич- ...
  • Epske narodne pesme: hajduci. Narodna knjiga. 1965. ... доиста је постојао, само се сматра да је народна песма у њему оличила две историјске лич- ности: Новака Дебелића, јунака из XV века, и Баба Новака (Стари Новак), зоповедник хајдучких чета из Подунавља с краја XVI века.
  • Strada Baba Novac, harta Constanta cu Strada Baba Novac.
  • Google Maps.
  • Intrarea Baba Novac, Harta Bucuresti cu Intrarea Baba Novac.
  • Baba Novak - versuri Phoenix. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 24 червня 2011.
  • Ana Vuković (28 жовтня 2017), Spomenik Starini Novaku na Paliluli [Monument to Starina Novak in Palilula], Politika (Serbian) : 14