Собіслав ІІ
Собіслав ІІ | |
---|---|
чеськ. Soběslav II. | |
Народився | бл. 1128 Прага, Чеське князівство |
Помер | 29 січня 1180Чеська_національна_авторитетна_база_даних Прага, Чеське князівство |
Поховання | Базиліка святих Петра і Павла |
Національність | чех |
Титул | Князь Богеміїd і герцогCatalog_of_the_German_National_Library |
Посада | Князь Богеміїd |
Термін | 1173—1178 роки |
Попередник | Бедржих |
Наступник | Бедржих |
Конфесія | католицтво |
Рід | Пржемисловичі |
Батько | Собіслав I |
Мати | Аделаїда Адлета |
Брати, сестри | Олдрих Оломоуцький, Владислав ІІ Оломоуцький, Вацлав II і Марія Богемська |
У шлюбі з | Єлізавета П'яст |
Собіслав ІІ (чеськ. Soběslav II; бл. 1128 — 9 січня 1180) — князь Богемії у 1173—1178 роках.
І по материнській, і по батьківській лінії походив від Великих князів Київських.
Правнук Великого князя Київського Святополка Ізяславича.
Походив з династії Пржемисловичів. Син князя Собіслава I та Аделаїди Арпад. Перша згадка про нього відноситься до 1148 року. Тоді скориставшись від'їздом князя Владислава II у хрестовий похід, він підняв заколот, але не зміг взяти Прагу, яку обороняв брат князя Депольт. Після повернення з походу Владислав II запроторив Собіслава до фортеці Пржимда. У 1150 році Собіславу вдалося втекти і пробратися до Німеччини, де він оселився при дворі імператора Фрідріха I Барбаросси.
У 1161 році Собіслав наважився на зухвалий набіг на Моравію, під час якого захопив Оломоуц. Не маючи можливості перемогти двоюрідного брата силою, Владислав II запросив його до Праги під приводом примирення, але замість цього зрадницьки схопив і ув'язнив.
У 1172 році Владислав II зрікся престолу на користь сина Бедржиха, чим викликав невдоволення Фрідріха I Барбаросси. Брати Собіслава — Олдржих і Вацлав — поскаржилися тому, що Владислав II тримає їх брата в темниці. Імператор Фрідріх I викликав до себе Владислава і Бедржиха і наказав звільнити і привезти з собою Собіслава. Останнього перевезли до Праги, але там він, злякавшись засліплення чи іншої підступності з боку родичів, втік і вирушив вперед ними до Нюрнбергу, де перебував імператор. Фрідріх Барбаросса відняв трон у Бедржиха і передав його Собіславу. При цьому той був позбавлений королівської чесноти та став правити як князь.
Як подяку Фрідріх I зажадав від Собіслава II взяти участь в Італійському поході, однак в 1176 році імператорське військо було розбите у битві при Леньяно. Незабаром після цього Собіслав II вступив в конфлікт між імператором і папою римським з питання призначення архієпископа Зальцбурга.
Оскільки Генріх II Австрійський підтримував папського ставленика Адальберта, чеський князь напав на нього і сплюндрував землі по іншу сторону Дунаю. Оскільки він не щадив при цьому ані церкви, ні монастирів, в 1177 році папа римський Олександр III відлучив його від церкви. Незабаром Фрідріх Барбаросса вирішив помиритися з папою римським. Однією з умов примирення було зречення Адальберта від архієпископської кафедри, але як компенсацію його брат Бедржих отримував назад чеський трон.
Собіслав цілком міг не підкоритися імператору, але на той час він втратив підтримку чеської аристократії, оскільки занадто часто вставав на бік простого народу в суперечках з магнатами, за що отримав глузливе прізвисько «Селянського князя», і знать шукала нагоди, щоб повалити його. 1178 року вимушений був зректися влади.
З деякими прихильниками Собіслав сховався у фортеці Скала в Клатовській області. Як тільки богемський князь Бедржих у 1179 році вирушив до двору імператора, Собіслав зібрав військо і взяв в облогу Прагу, де залишилася княгиня Єлизавета — дружина Бедржиха. Останній поспішив додому на чолі німецьких найманців, але Собіслав раптово напав на нього у Лоденіцкого джерела і вщент розбив.
Бедржих із залишками армії з'єднався з військом Конрада Оти Зноємського і пішов знімати облогу з Праги. Собіслав з частиною війська переслідував його, наздогнавши біля самих стін Праги (нині тут Нове Місто). Собіслав у запеклій битві зазнав нищівної поразки й вимушений був тікати.
Помер у 1180 році, але де саме невідомо. Згодом було перепоховано у Вишеграді.
Дружина — Єлізабет, донька Мешко III П'яста, князя Великопольського.
Собіслав ІІ веде свій родовід, в тому числі й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Олдржих, князь Богемії | ||||||||||||||||
Бржетіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
Божена | ||||||||||||||||
Вратислав ІІ , король Богемії | ||||||||||||||||
Генрих фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
Юдит фон Швейнфурт Божена | ||||||||||||||||
Гербера фон Хенненберг | ||||||||||||||||
Собіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
Мешко II, князь Польщі | ||||||||||||||||
Казимир I, князь Польщі | ||||||||||||||||
Річеза Лотаринзька | ||||||||||||||||
Святослава Сватава, українська княжна | ||||||||||||||||
Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Добронега Володимирівна, українська княжна | ||||||||||||||||
Анна Порфірогенета | ||||||||||||||||
Собіслав ІІ, князь Богемії | ||||||||||||||||
Бела I, князь угорський | ||||||||||||||||
Геза I, король Угорщини | ||||||||||||||||
Ричеза, польська принцеса | ||||||||||||||||
Алмос, принц угорський | ||||||||||||||||
Теодул Синаденос | ||||||||||||||||
Софія | ||||||||||||||||
Невідома | ||||||||||||||||
Аделаїда, українсько-угорська княжна | ||||||||||||||||
Ізяслав Ярославич, Король Русі | ||||||||||||||||
Святополк Ізяславич, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
Гертруда, польська принцеса | ||||||||||||||||
Предслава, українська княжна | ||||||||||||||||
Богемський князь | ||||||||||||||||
Богемська принцеса | ||||||||||||||||
Невідома | ||||||||||||||||
- Pavel Bělina, Petr Čornej et Jiří Pokorný Histoire des Pays tchèques Points Histoire U 191 Éditions du Seuil Paris (1995) (ISBN 2020208105)
- ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
- ↑ Чеська_національна_авторитетна_база_даних
[[d:Track:Q13550863]]