Смовдь руська
| Смовдь руська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Смовдь (Peucedanum) |
| Вид: | Смовдь руська (P. officinale)
|
| Біноміальна назва | |
| Peucedanum officinale L., 1753
| |
| Синоніми[1] | |
| |
Смовдь ру́ська (смовдь лі́карська; царський корінь[2]; Peucedanum ruthenicum, синоніми: P. officinale, P. besserianum) — багаторічна трав'яниста рослина родини окружкових (окружкових).
Стебло щільне, циліндричне, дрібноборозенчасте, 60—120 см заввишки, малолисте, у верхній частині розгалужене. Прикореневі й нижні стеблові листки багаторазово трійчасті або трійчасто-перисті; середні листки дрібніші, менш складні; верхні — без пластинки, у вигляді піхов. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 10-20-променевих зонтиках, з малолистою спадною обгорткою або без неї; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки світло-жовті, широкояйцюваті, на верхівці виїмчасті[3]. Плід — видовженооберненояйцювата двосім'янка, 6—8 мм завдовжки. Цвіте у червні — липні.
Смовдь руська росте на півдні лісостепу і в степу на схилах ярів і річкових долин, на солонцях, серед кущів, на лісових галявинах, уздовж доріг.
Для лікарських потреб заготовляють коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одразу після визрівання насіння або рано навесні. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або в сушарці при температурі, не вищій за 30°. Сухої сировини виходить 16 % . Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.
У корінні рослини є флавоноїди, ефірна олія, фурокумарин пеуцеданін.
З коріння смовді руської виробляли препарат пеуцеданін, який використовували в комплексному лікуванні злоякісних новоутворень. Останнім часом препарат знято з виробництва. У народній медицині настойку або відвар коріння рослини застосовують як болетамувальний, протипростудний та відхаркувальний засіб.
На Кавказі, Далекому Сході та Західному Сибіру корінь смовді залучають до їжі як замінник ріпи. Викопані восени або напровесні корені однорічних рослин відмивають у воді і варять. Варені, дрібно порізані корені засмачують цибулею, олією та сметаною, додаючи круті січені яйця. До столу варені корені смовді подають як овочевий гарнір або салат до різноманітних страв. В Європі листя та насіння використовують як прянощі для використання швейцарського сиру.[2]
- ↑ The Plant List: A Working List of All Plant Species. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 6 листопада 2014.
- ↑ а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.72
- ↑ Peucedanum ruthenicum – Смовдь руська - Apiaceae – Зонтичні - Відділ КВІТКОВІ - Magnoliophyta - Фотоальбоми - Атлас флори України. ukr-flora.at.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 15 січня 2016.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Смовдь руська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 403. — ISBN 5-88500-055-7.
