Силаноли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структура триметилсиланолу.

Силаноли (англ. silanols) —

  1. У строгому розумінні — гідроксипохідні силанів: SinH2n 1ОН.
  2. Назва, яка часто застосовується до Si-гідрокарбільних похідних R3SiOH силанолу H3SiOH.

Силаноли часто зустрічаються як проміжні сполуки в мінералогії та як силіційорганічні сполуки.[1]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vadapalli Chandrasekhar, Ramamoorthy Boomishankar, Selvarajan Nagendran: Recent Developments in the Synthesis and Structure of Organosilanols. Chem. Rev. 2004, volume 104, pp 5847–5910. DOI:10.1021/cr0306135


CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Силаноли&oldid=18377881