Сиволапенко Павло Федорович

Павло Федорович Сиволапенко
Павло Федорович Сиволапенко
Народження	13 (26) грудня 1913; Пирогів (нині в межах Києва)
Смерть	15 липня 1987 (73 роки); Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Авіація далекої дії
Роки служби	1933—1954
Партія	КПРС
Звання	Підполковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
	(№ 5101)
	Сиволапенко Павло Федорович у Вікісховищі

Павло Федорович Сиволапенко (13 (26) грудня 1913(19131226), Пирогів — 15 липня 1987, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 19-го гвардійського авіаційного полку 8-ї авіаційної дивізії дальньої дії, гвардії майор.

Біографія

Народився 13 грудня 1913 року в селі Пирогові (нині в межах Києва) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1946 року. Вчився і працював в Пирогові. Закінчив вісім класів середньої школи, навчався в Київському енерготехнікумі.

У 1933 році призваний до лав Червоної Армії. У 1935 році закінчив танкотехнічні курси, в 1936 році — курси молодших лейтенантів, в 1939 році — Чкаловське військово-авіаційне училище.

З червня 1941 року брав участь у боях проти німецько-фашистських загарбників як штурман ланки дальньобомбардувальної авіації. До жовтня 1944 року гвардії майор П. Ф. Сиволапенко здійснив 219 бойових вильотів (з них 211 — вночі) на бомбардування залізничних вузлів, військово-промислових центрів противника, завдавши йому значних втрат.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року за успішну бомбардування військово-промислових об'єктів противника в Данцигу, Бухаресті, Варшаві, Кенігсберзі, Гельсінкі, Тільзіті гвардії майору Павлу Федоровичу Сіволапенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5101).

Свій останній бойовий виліт штурман далекого бомбардувальника зробив у квітні 1945 року на Берлін. У 1954 році за станом здоров'я звільнився з Армії. Жив у Києві. Помер 15 липня 1987 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

Посилання

Біографія П. Ф. Сиволапенка на сайті «Герои страны» (рос.)

Література

Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988