Перейти до вмісту

Селище (Гніванська міська громада)

Координати: 49°7′36″ пн. ш. 28°21′45″ сх. д. / 49.12667° пн. ш. 28.36250° сх. д. / 49.12667; 28.36250
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Селище (Тиврівський район))
село Селище
Герб
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Гніванська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020070100098310
Основні дані
Засноване 1616
Населення 2267
Площа 6,8 км²
Густота населення 333,4 осіб/км²
Поштовий індекс 23316
Телефонний код 380 4355
Географічні дані
Географічні координати 49°7′36″ пн. ш. 28°21′45″ сх. д. / 49.12667° пн. ш. 28.36250° сх. д. / 49.12667; 28.36250
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Водойми Буг
Місцева влада
Адреса ради 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64
Карта
Селище. Карта розташування: Україна
Селище
Селище
Селище. Карта розташування: Вінницька область
Селище
Селище
Мапа
Мапа

CMNS: Селище у Вікісховищі

Се́лище — село в Україні, в Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 2267 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Безіменна впадає у Південний Буг.

Неподалік від села знаходиться заповідне урочище Гніванське.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2115 97.06%
російська 59 2.71%
білоруська 2 0.09%
інші/не вказали 3 0.14%
Усього 2179 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Історична назва Седлище[2] — колишнє власницьке село Юзвинської волості Вінницького повіту Подільської губернії.

Природа

[ред. | ред. код]

Село розташоване в межах Українського кристалічного щита. Фундамент складають гірські породи докембрійського  віку (2,1-2,6 млрд років), які представлені в основному гранітами та гранітогнейсами (мігматитами). Досить часто гранітогнейси виходять на денну поверхню (на «Камінні», біля Черленковської башти).  Кристалічні породи перекриті  незначною товщею осадових відкладів (від декількох метрів до десятків і сотень метрів) палеозойського і мезозойського віку — пісковиками, сланцями, вапняками, крейдою, конгломератами, алевролітами та ін. «Найсвіжіші», неогеново-антропогенові (кайнозойська ера) відклади представлені в основному піщано-глинистими породами, такими як глина, лесовидні суглинки, піски, пісковики, галька, гравій.

Близько 2 млрд років тому територія села, як частини Поділля являло собою потужню гірську систему.

Територія села поступово підіймається зі швидкістю 1-4 мм в рік.

Рельєф села в тому вигляді, яким він є тепер, сформувався в тісному зв'язку з геологічною будовою і є результатом дії вже протягом тривалого часу в основному зовнішніх факторів. Великий вплив на його формування мала (i тепер має) робота поверхневих вод. Тому сучасна поверхня села являє собою хвилясту рівнину, яка розташована в межах Подільської височини, яка в свою чергу розміщується на великій структурі Східно-Європейської рівнини.

Як і на більшій частині України, клімат села помірно-континентальний. Для нього характерні тривале нежарке літо з достатньою кількістю вологи та порівняно коротка несувора зима. Він сформувався під впливом різноманітних факторів, головним з яких є величина сонячної радіації. Висота сонця над горизонтом в червні в полудень сягає 64°, в грудні — 18°,  а в дні рівнодення  41°. Тривалість дня коливається від 8 до 16,5 годин. Неоднакові показники висоти сонця над горизонтом та атмосферна циркуляція протягом року впливають на зміну денної сонячної  радіації від 130 кал/см2 в грудні до 532 кал/см2 в червні. За своїм географічним положенням територія села перебуває в сфері впливу насичених вологих повітряних мас (циклонів), що йдуть з Атлантичного океану. Влітку вони приносять значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку — потепління, відлиги, снігопади. Також впливають повітряні маси зі сходу (суха погода: холодна  взимку, жарка влітку), Арктики (частіше навесні та восени, приносить різке похолодання) та Середземномор'я (схожі за дією на Атлантичне повітря, тільки влітку тепліші).

Пересічна температура січня у селі -5,4°С, липня 18,6°С. Абсолютний мінімум температур у сусідній Вінниці був зафіксований у лютому 1938 року –38,2°. Абсолютний максимум — у липні 1936 року 37,8°. Протягом останніх 100 років середньорічна температура у селі, як і в цілому на Землі, підвищилася на 1°.

Річна кількість опадів 630 мм. Найменше їх випадає у березні і жовтні, найбільше у червні-липні.

З несприятливих кліматичних явищ спостерігаються хуртовини (від 6 до 15 днів на рік), тумани в холодний період року (37-50 днів), грози з градом (3-5 днів), буревії (2-3 дні). Вегетаційний період триває 206—207 днів. Він починається з квітня і продовжується до кінця жовтня.

Взагалі клімат села завдяки оптимальному поєднанню тепла і вологи сприятливий для сільськогосподарського виробництва.

Внутрішні води села складаються з поверхневих і підземних. Поверхневі води в межах села представлені річкою Південний Буг і двома його притоками, Безіменною і Гапчиною річкою (ліві притоки). На території села розташовані 3 ставки. Живляться Південний Буг і його притоки дощовими (48 %), сніговими (25 %) і підземними водами (27 %). Для річок характерні чітко виражені весняні повені та дощові паводки протягом року. Мінералізація гідрокарбонатна-кальцієва.

Підземні води села належать до гідрогеологічної провінції Українського щита і мають протерозойський вік формування (2-2,5 млрд р.)

Південний Буг має довжину в межах села 8 км. Пересічні глибини близько 2 м, максимальні — близько 4 м. Швидкість течії близько 0,5 м/с. Але під час повеней чи паводків досягає 2,5 м/с. Льодостав нестійкий. На всій ділянці в межах села річка судноплавна.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Історія будівництва та занепаду замку лежить в межах XVI—XVIII ст. Нині від замку залишилися руїни башти, фундаменти прямокутної будівлі та підземні ходи.


Залізниця

[ред. | ред. код]

Пункт зупинки поїздів «Селищанський».

Постаті

[ред. | ред. код]
  • Бомко Микола Дмитрович (1973—2023) — штаб-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Мапа Шуберта. Архів оригіналу за 17 травня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Siedliszcze (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 515. (пол.)
  • Се́лище // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.573

Посилання

[ред. | ред. код]