Перейти до вмісту

Себастьян Собеський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Себастьян Собеський
Sebastian Sobieski
Портрет Себастьяна Собеського
Народивсябл. 1552
Померперед 26 березня 1615
Похованняможливо, костел бернардинців (Тикоцин)
ПідданствоКоролівство Польське
Національністьполяк
Діяльністьвійськовий та державний діяч
Alma materможливо, школа кальвіністів у Бихаві
Суспільний станшляхтич
ПосадаХорунжий великий коронний[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A. Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С. 27._—_220 с._—_ISBN_83-85213-04-X[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]-1">[1], посол Сейму Речі Посполитої[d], староста болеславськийd і богуславський старостаd
Конфесіякальвініст, потім римо-католик
РідСобеські
БатькоЯн Собеський
МатиКатажина з Ґдешинських
У шлюбі зАнна з Венцборка Зебжидовська
ДітиТомаш, Стефан Зофія Констанція
Герб
Герб

варіант гербу Яніна

Себа́стьян Собе́ський гербу Яніна (пол. Sebastian Sobieski; бл. 1552 — перед 26 березня 1615) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської у Речі Посполитій.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1552 року.[2] Один з синів ротімстра кавалерії Яна Собеського (бл.1518—1564) та його дружини Катажини з Ґдешинських. Мав старших братів Миколая і Марека.[3]

Можливо, навчався у школі кальвіністів у Бихаві. Потім, як і брати, став римо-католиком. Певне, за сприяння Яна Саріуша Замойського 17 грудня 1576 був прийнятий до пажів двору короля Стефана Баторія. 1 травня 1584 був переведений до групи пол. jurgieltnikow (лат. salatariati saeculares), в якій був до смерті короля, після чого став прихильником Я. С. Замойського. Очевидно, брав участь в обороні Кракова від нападу військ архікнязя Максиміліана ІІ Габсбурга в 1587 році та битві під Бичиною 1588 року. У червні 1863 року король Сигізмунд III Ваза в Стокгольмі видав привілей, за яким війтівство у Щирці отримав Себастьян Собеський. У травні 1596 «авансував» на посаду хорунжого великого коронного[4] після її звільнення братом Мареком.

На початку 1602 року[5] на Люблінському сеймику був обраний послом Сейму. Передавав канцлеру Я. С. Замойському свіжі новини з Любліна та воєводства. Під час конфлікту короля з Я. С. Замойським дотримувався радше нейтралітету, а після смерті останнього став на сторону Сигізмунда III Вази. 5 липня 1607 року брав участь у битві під Гузувом на стороні короля. Від серпня 1609 року брав участь у поході військ під проводом Сигізмунда III Вази під Смоленськ та наступній облозі міста. За участь у поході отримав посаду Болеславського[6] старости в Серадзькому воєводстві.

Місце ймовірного поховання

Помер перед 26 березня 1615. Певне, був похований у костелі бернардинів Тикоцина, де було поміщено присвячені йому та дружині таблички з епітафіями, які нині втрачені.[2]

Маєтності

[ред. | ред. код]

1583 року з братом Мареком і стрийком Станіславом провели поділ маєтностей, належних до села Пилашковиці (пол. Pilaszkowice, нині в складі гміни Рибчевіце Свідницького повіту Люблінського воєводства), які стали його дідичним селом. У грудні 1596 року король надав йому кам'яницю у Львові, яку звали Кеглярівкою або Шембеківкою; у травні 1598 — села Острів, Семенівка та Кросно поблизу Щирця. 1600 року мав судовий процес з луківським старостою Павелом Мнішеком щодо викоритання сіл Ягідне (пол. Jagodne) і Броди (пол. Brody).[2]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна з Вєнцборка Зебжидовська, донька Миколая; шлюб уклали перед 15 травня 1598. Діти:

  • Томаш — господарював у Галичині, мав село Доманичі (Любельщина, 1626)
  • Стефан (†1660, Львів) — єзуїт
  • Зофія Констанція — дружина міраховського старости Зиґмунта Фердинанда Щепанського.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 27. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  • а б в Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509.
  • Plewczyński M. Sobieski Jan h. Janina (ok.1518—1564) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 496—497. (пол.)
  • Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku. Spisy”. Oprac. Krzysztof Chłapowski, Stefan Ciara, Łukasz Kądziela, Tomasz Nowakowski, Edward Opaliński, Grażyna Rutkowska, Teresa Zielińska. Kórnik 1992, s. 204.
  • в джерелі вказано 30.ІІ.1602
  • нині село Болеславець (пол. Bolesławiec) Лодзького воєводства
  • Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509—510.
  • Джерела

    [ред. | ред. код]
    • Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, PAU, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 509—510. (пол.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]