Світлотехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світлотехніка
Тема вивчення/дослідження ілюмінація
CMNS: Світлотехніка у Вікісховищі
Перша лампа Томаса Едісона

Світлоте́хніка — область науки і техніки, предметом якої є дослідження принципів і розробка способів генерування, просторового розподілу і виміру характеристик оптичного випромінення, а також перетворення його енергії в інші види енергії і використання в різних цілях. Світлотехніка охоплює також конструкторську та технологічну розробку джерел випромінювання і систем керування ними, освітлювальних, опромінювальних і світлосигнальних приладів, пристроїв і установок, нормування, проектування, монтаж і експлуатацію світлотехнічних установок.

Історія

[ред. | ред. код]

Першими джерелами світла, що ними користувалися в давнину, були вогнища та запалені скалки з сухого дерева. Згодом з'явилися світильники, в яких полум'я підтримувалось на кінці пучка вовни (або ґнота з тканини), зануреного в жир або олію.

З 17 ст. почались наукові дослідження у галузі світлотехніки (праці Християна Гюйгенса, Ісаака Ньютона, П'єра Бугера, Йоганна Генріха Ламберта, Томаса Юнга та ін. вчених). З середини XIX ст. з освітлювальною метою використовували гас. Конструкцію однієї з перших гасових ламп запропонував львівський аптекар Ігнатій Лукасевич.

Томас Алва Едісон створив лампу розжарення.

Електричну дугу відкрили незалежно один від одного В. В. Петров[1] і сер Гемфрі Деві[2]. У подальшому були розроблені люмінесцентні лампи, газорозрядні лампи високого тиску, металогалогенні лампи та ін.

Розвиток світлотехніки сприяв становленню електроніки.

У світлотехніці виділяють освітлювальну техніку, засоби якої використовують для освітлення, техніку світлосигнальну — для оптичної сигналізації, а також опромінювальну техніку, застосовувану при світлолікуванні, знезаражуванні води і харчових продуктів, сушінні лакофарбових покриттів тощо. Крім того, до світлотехніки належать світлопроєкційна техніка, використовувана при кінозніманні, копіюванні та проеціюванні, і техніка світловимірювальна.

Важливими галузями є будівельна світлотехніка, а також світлотехніка, пов'язана з перетворенням енергії світла на інші види енергії. Питання світлотехніки розглядаються, зокрема, у голографії, інфрачервоній техніці, квантовій електроніці, оптоелектроніці, обчислювальній техніці (оптична пам'ять)[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Белькинд Л. Д. Сборник к столетию со дня смерти первого русского электротехника академика Василия Владимировича Петрова (1761—1834). — М.-Л., 1934.
  2. Slingo, William; Brooker, Arthur. Electrical Engineering for Electric Light Artisans. — London : Longmans, Green and Co, 1900. — С. 607.
  3. СВІТЛОТЕХНІКА

Література

[ред. | ред. код]
  • Світлотехніка: навч. посіб. / О. М. Прядко. — Київ: КНУКіМ, 2017. — 343 с. — ISBN 966-602-207-6.
  • Справочная книга по светотехнике / Под ред. Б. Айзенберга. 3-е изд. переаб. и доп. М.: Знак, 2006. — 972 с: ил. (рос.)