Саффариди
| Саффариди | |
| Дата створення / заснування | 861 |
|---|---|
| Засновник | Якуб ібн Лейс |
| Країна | Держава Саффаридів |
| Мова комунікації | арабська і перська |
| Час/дата припинення існування | 1003 |
 | |
 Саффариди у Вікісховищі | |
Саффариди (перс. سلسله صفاریان) — династія перського походження[1] із Сістану, що правила над частиною території сучасних Ірану[2][3] та Афганістану[4] між 861 та 1003 роками. Засновником династії був Якуб ібн Лейс ас-Саффар, який на початку свого життя був ремісником і займався виробництвом предметів з міді. Захопивши владу в Сістані, він почав під прапором ісламу підкоряти собі Афганістан. Столицею Саффаридів було місто Зарандж.
Саффариди проводили агресивну експансію як на схід, так і на захід. Спочатку вони вторглися в буддистсько-індіїстський Гіндукуш, потім, 873 року, повалили Тахіридів у Хорасані. Вони загрожували Багдаду, але правителі Аббасидського халіфату зуміли дати їм відсіч[4].
Завоювання Саффаридів виявилися недовговічними. Після смерті Якуба його брат Амр ібн Лейс 900 року зазнав поразки під Балхом від Ісмаїла Самані. Йому довелося поступитися землями, і надалі Саффариди утримували тільки Сістан, визнаючи сюзеренітет Саманідів.
- ↑ The Islamization of Central Asia in the Samanid era and the reshaping of the Muslim world, D.G. Tor, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London , Vol. 72, No. 2 (2009), 281;«The Saffārids were the first of the Persianate dynasties to arise from the remains of the politically moribund ʿAbbāsid caliphate».
- ↑ The Cambridge History of Iran, by Richard Nelson Frye, William Bayne Fisher, John Andrew Boyle (Cambridge University Press, 1975: ISBN 0-521-20093-8), pg. 121.
- ↑ The Encyclopedia of World History, ed. Peter N. Stearns and William Leonard Langer (Houghton Mifflin, 2001), 115.
- ↑ а б Кліффод Едмунд Босворт, Encyclopædia Iranica SAFFARIDS
|
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |