Сайко Наталія Петрівна

Сайко Наталія Петрівна
Народилася	12 січня 1948(1948-01-12)[[d:Track:Q37312]]-1">[1] (76 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1970)
Заклад	Театр на Таганці і Commonwealth of Taganka Actors Theatred
IMDb	nm0756956
Нагороди та премії

Зовнішні зображення
	Сайко Наталія Петрівна

Наталія Петрівна Сайко (нар. 12 січня 1948, Таллінн, ЕССР, СРСР) — радянська, російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1989).

Біографічні відомості

Закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна (1970).

У 1970—1993 рр. — акторка Театру на Таганці.

З 1993 року — акторка театру «Співдружність акторів Таганки» під керівництвом Миколи Губенка.

У кіно — з 1968 року. Популярна актриса 70-х — 80-х років, зіграла близько сорока різнопланових ролей (найпомітніші роботи в картинах: «Я — актриса» (1980), «Голос» (1982), «Заповіт професора Доуеля» (1984) тощо). Багато знімалася в картинах союзних республік.

Лауреат Призу МТФ в Празі (1970) у номінації Найкраща жіноча роль в кінокартині «Моя вулиця».

Знялася в українських фільмах: «Як гартувалася сталь» (1973–1975), «Зигзаг» (к/м, 1980), «Побачення» (1982), «Поки не випав сніг...» (1984), «Остання електричка» (1986, к/м), «Без сина не приходь!» (1986), «Ранкове шосе» (1988), «Дике кохання» (1993) та ін.

Фільмографія

Наталія Сайко (постер фільму «Моя вулиця»)

• «Сільський детектив» (1968, Зінка Анискина, дочка)
• «Десять зим за одне літо» /Zece ierni pe o vara (1969, Тінкуца; Молдова-фільм)
• «Моя вулиця» (1970, Маша Скворцова)
• «Вибух уповільненої дії» (1970, Ліза; Молдова-фільм)
• «Зовсім безнадійний» (1972, Мері Джейн)
• «Різні люди» (1973, Ніна Родіонова, сестра Володимира)
• «Як гартувалася сталь» (1973—1975, т/ф, 5 с, Тоня Туманова)
• «Лавина» (1975, Ольга)
• «Птахи наших надій» (1976, Лія; Узбекфільм)
• «Листи XII століття» (1976, фільм-спектакль, Надя)
• «Осінні дзвони» (1978, Чернавка)
• «Москва. Чисті ставки» (1978, фільм-спектакль, Валентина Михайлівна Жигуліна, лікар)
• «Старшина» (1978, Наташа)
• «Зигзаг» (к/м, 1980, Тетяна; реж. В. Федосов, Одеська кіностудія)
• «Я — актриса» (1980, Віра Федорівна Коміссаржевська)
• «Голос» (1982, Юлія Мартинова, актриса; реж. І. Авербах)
• «Побачення» (1982, Калерія Петрівна; реж. О. Ітигілов, студія ім. О. Довженка)
• «Місячна веселка» (1983, Бакуліна)
• «Летаргія» (1983, Ольга)
• «Жив-був Петро» (1983, Маша, дружина Петра; Беларусьфільм)
• «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, Зоя Баркасова)
• «Маленька послуга» (1984, Галина Митрофанова; Молдова-фільм)
• «Поки не випав сніг...» (1984, Лариса Морозова; реж. І. Апасян, Одеська кіностудія)
• «Заповіт професора Доуеля» (1984, Анжеліка, Моніка, Єва)
• «Михайло Ломоносов» (1984—1986, Єлизавета Петрівна; реж. О. Прошкін)
• «Протистояння» (1985, т/с, Анна Кузьмівна Петрова, подруга Кротова)
• «Софія Ковалевська» (1985, Юлія Лермонтова)
• «Мій улюблений клоун» (1986, Аліса Польді)
• «Без сина не приходь!» (1986, мати Колі; реж. Р. Василевський, Одеська кіностудія)
• «Остання електричка» (1986, к/м, Ірина; реж. Е. Дмитрієв, Укртелефільм)
• «Пташине молоко» (1986, фільм-спектакль, Людмила Глазкова)
• «Одного разу збрехавши» (1987, емансипе (Емма Андріївна)
• «Ранкове шосе» ([1988, Лера; реж. В. Федосов, Одеська кіностудія)
• «Хліб — іменник» (1988, Улька)
• «Нетермінова весна» (1989, господиня, мати Русі і Петі)
• «Три сестри» (1989, фільм-спектакль, Наталія; реж. Ю. Любимов)
• «Сонячний день в кінці літа» (1992, к/с, Ольга Миколаївна; Білорусь)
• «Дике кохання» (1993, Раїса Миколаївна, вихователька в школі-інтернаті; реж. В. Новак, Одеська кіностудія) та ін.