С'Ґанґ Ґваай

С'Ґанґ Ґваай Линаґаай

Тотемні палі в С'Ґанґ Ґваай Тотемні палі в С'Ґанґ Ґваай
52°05′56″ пн. ш. 131°13′03″ зх. д.
Країна	Британська Колумбія, Канада
Розташування	Британська Колумбія, Канада
Найближче місто	Сендспіт, Британська Колумбія
Засновано	1981
Оператор	Парки Канади
Світова спадщина ЮНЕСКО
Країна:	Канада
Тип:	Культурний
Критерії:	iii
Об'єкт №:	157
Регіон ЮНЕСКО:	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1981 (5 сесія)
Статус:	пам'ятка історії Канади національного значення і світова спадщина ЮНЕСКО[[d:Track:Q7809]]-1">[1]
Вебсторінка	pc.gc.ca/pn-np/bc/gwaiihaanas
С'Ґанґ Ґваай (Британська Колумбія)
С'Ґанґ Ґваай у Вікісховищі

С'Ґанґ Ґваай Линаґаай гайда S'G̱ang Gwaay Llanagaay (мовою гайда означає «острів Червоної трісќи»), також відомий як англ. Ninstints або англ. Nans Dins по-англійськи, — село на невеликому острові з такою ж назвою (англ. Острів Ентоні) на південь від головного острова Гайда-Ґваї, який знаходиться на схід від материкового узбережжя канадської провінції Британська Колумбія. Залишки великих звичайних кедрових будинків, а також різьблені надгробки і тотемні палі ілюструють мистецтво та побут народу гайда. Село, населене до 1880-х років, пропагує повсякденну культуру народу гайда та їхнє ставлення до землі і моря, засноване на полюванні та рибальстві, і є матеріальним уособленням іхньої вікової традиції. Тому в 1981 році село С'Ґанґ Ґваай було внесене до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Північній Америці. Село також належить до заповідної території Національного парку Ґваї Гаанас.

Назва

S'G̱ang Gwaay — найпівденніше село гайда, розташоване на маленькому острові Ентоні між центральним островом Морсбі на півночі та заході від найбільш південного острова островів Гайда-Ґваї, Кунґіта.

Назва поселення мовою гайда, S'G̱ang Gwaay Llanagaay, за деякими джерелами, нагадує жалібні звуки вітру, що проходить крізь отвори в морських скелях, за іншими — це назва острова Червоної тріски — цінної здобичі місцевих рибалок. Англійська назва Ninstints походить від імені наймогутнішого вождя народу кунґіт-гайда, шанованого від 19 століття.

Протягом 18-19 століть село було також відоме як Коя або Койя (тоб. Кві-а), на честь тодішнього вождя Коягу. Це через те, що тодішнім звичаєм капітанів кораблів було називати індіанські села іменами їхніх вождів.

Історія

Перші сліди людей на острові датуються майже двома тисячами років. Вожді С'Ґанґ Ґваай підтримували союз з народом цимшіан із села Кікатла на прибережному острові Дельфінів, з яким вони воювали проти гайда з села Скидіґіт, розташованого на східному узбережжі острова Ґреєм, найбільшого острова Гайда-Ґваї.

Під час морської торгівлі хутром з 1780-х років село відвідували британські та американські капітани кораблів. У 1789 році американський капітан Джон Кендрік принизив вождя Коя, ув’язнивши його на кораблі, поки вкрадений одяг не повернули. Через два роки капітан повернувся, і гайди напали на його корабель «Вашингтон». Вождь Коя, швидше за все, був убитий під час нападу на американський корабель капітана Джона Бойта в 1795 році.

У 1862 році населення С'Ґанґ Ґваай було спустошене епідемією віспи, і до 1885 року більшість вцілілих жителів переїхала до Скидіґіт, села своїх колишніх лютих ворогів. Село не було повністю покинуте до 1880 -х років, коли близько 25 індіанців проводили там зиму перед тим, як вирушити на літнє полювання та риболовлю вздовж архіпелагу.

Особливості

С'Ґанґ Ґваай — найпівденніше село гайда, розташоване на невеликому острові між центральним островом Морсбі на півночі та заході від найбільш південного острова архіпелагу, Кунґіта. У ньому зберігається найбільша кількість тотемів гайда на їхньому природному місці, 32 з них, багато з яких вважаються витворами мистецтва, хоча вони приречені пропасти через вологий клімат тропічних лісів . Ці дерев’яні палі, у формі стилізованих антропозооморфних фігур, стали символом народу гайда та островів Гайда-Ґваї, а також головною туристичною визначною пам’яткою.

Крім них збереглося десять великих кедрових будинків, в яких жили великі громади, а також різьблені надгробки з кістками предків. Село дуже віддалене, і до нього можна дістатися тільки на човні або літаку з міст північної частини архіпелагу.

Сам острів має унікальне острівне біологічне різноманіття, яке розвивалося протягом сотень тисяч років і значно відрізняється від сусіднього материка. Таким чином, види, які можна зустріти на суші, такі як американський чорний ведмідь, куниця, горностай і миша-олень (Peromyscus), більші за своїх материкових родичів.

Крім того, близько 1,5 мільйона морських птахів гніздяться вздовж 4700-кілометрового узбережжя островів, причому половину з них можна зустріти на острові С'Ґанґ Ґваай: дзьоборіг (Cerorhinca monocerata), моржик чорногорлий (Synthliboramphus antiquus), топорик (Fratercula cirrhata), іпатка тихоокеанська (Fratercula corniculata), пижик алеутський (Ptychoramphus aleuticus), качурка північна (Oceanodroma leucorhoa). Море біля узбережжя острова є домом для великої кількості морських мешканців, таких як: лосось, оселедець, палтус, себастиди, мідії, краби, морські зірки, восьминоги тощо. Під час міграції в Берингове море сірі кити проводять свою весну вздовж узбережжя архіпелагу разом з дельфінами, морськими свинями і тюленями звичайними (Halichoerus grypus) .